Що сталося
9 липня 2026 року група видань на чолі з The New York Times подала до федерального суду Мангеттена клопотання про санкції проти OpenAI. За твердженням позивачів, компанія майже два роки вводила суд в оману: заявляла, що не може шукати у своїх моделях сліди навчання на захищених авторським правом статтях, хоча всередині такі пошуки вже проводила. Це позиція сторони обвинувачення в межах копірайт-позову, а не встановлені судом факти — OpenAI звинувачення відкидає.
Деталі
Ключові пункти клопотання (усі — твердження позивачів, за матеріалами Ars Technica та TechCrunch):
- OpenAI, за версією NYT, ще до подання позову зібрала базу з приблизно 78 млн деідентифікованих діалогів ChatGPT і за нею оцінювала, наскільки її моделі відтворюють чужий контент.
- Після подання позову компанія, як стверджують позивачі, видалила «мільярди» релевантних логів ChatGPT або зробила їх непридатними для пошуку — усупереч приписові суду про збереження доказів.
- Спершу позивачі запитували 120 млн логів; обсяг узгодили до вибірки в 20 млн. Ця вибірка, передана в грудні 2025 року, за їхніми словами, містила стільки прихованих фрагментів (redactions), що стала «непридатною».
- Внутрішній «Bloom»-фільтр у межах проєкту Project Giraffe, як стверджується, фіксував випадки дослівного відтворення (regurgitation) чужих текстів у відповідях моделі.
Чого просять позивачі: заборонити OpenAI використовувати 20-млн вибірку як доказ, визнати встановленим фактом, що повні логи показали б «масове» відтворення, і стягнути судові витрати.
Позиція OpenAI: «У міру того як справа Times слабшає і їм доводиться знімати претензії до нас, вони продовжують вторгатися в приватність людей, які не мають стосунку до справи, — зокрема висуваючи завідомо неправдиві звинувачення».
Що це означає
Кого стосується. Насамперед — усю індустрію ШІ та питання навчання моделей на захищеному контенті: це ядро десятків позовів до розробників. Опосередковано зачіпає й користувачів ChatGPT — суперечка йде навколо того, хто зберігає й аналізує мільйони їхніх діалогів.
Ризик чи можливість — з цифрою. Якщо суд задовольнить клопотання, він може визнати встановленим фактом, що моделі OpenAI масово відтворювали тексти NYT, — не розбираючи 20-млн вибірку по суті. Для процесу, де на кону сам принцип «чи можна навчати ШІ на чужому контенті», це важкий удар: далі OpenAI довелося б захищатися вже з презумпцією порушення.
Горизонт. Рішення щодо санкцій ухвалить суддя найближчими тижнями-місяцями; сам позов триває з кінця 2023 року, і до вердикту по суті ще далеко. Поки це процесуальний епізод, а не вирок — але він здатен задати тон усьому розгляду й іншим копірайт-позовам до ШІ-компаній.
Контекст
Це розвиток сюжету, який ми вже розбирали: наприкінці червня NYT розширила позов і на Microsoft, заявивши, що та спеціально будувала суперкомп’ютер під навчання OpenAI. Нове клопотання зміщує акцент з питання «на чому навчали» на питання «що приховали на слідстві» — а звинувачення у знищенні доказів в американському процесі важать не менше, ніж сам первісний позов.
