Codex CLI: що відбувається на екрані термінала і як вести агента по циклу

Коротко (TL;DR). Codex CLI — це агент OpenAI, який живе просто у вашому терміналі: ви описуєте задачу словами, він читає файли, пропонує правки, питає дозвіл і застосовує їх. У цьому гайді розбираємо поверхню CLI: що показує екран, як влаштований робочий цикл «запит → план → схвалення → запуск → результат», які бувають режими доступу, головні slash-команди та гарячі клавіші. Після нього ви впевнено вестимете сесію, а не гадатимете, що натиснути. Встановлення за операційними системами та метод постановки задач — окремі теми; тут саме інтерфейс і керування.

Codex CLI — це агент, а не чат

Звичайний чат відповідає текстом. Codex CLI працює інакше: це агент, тобто програма, яка не просто говорить, а сама діє — читає файли проєкту, запускає команди в терміналі та вносить зміни в код, питаючи у вас дозвіл на кожну небезпечну дію. За тією самою логікою влаштований і термінальний ШІ-агент Claude Code — якщо ви вже бачили один такий інструмент, інтерфейс Codex видасться знайомим.

Сенс простий: замість копіювати код із браузера в редактор і назад, ви тримаєте агента там, де й так живе розробник, — у терміналі поруч із репозиторієм. Це робить Codex CLI зручною точкою входу в ідею зібрати продукт зі ШІ без ручного перекладання шматків.

Codex CLI — не єдина поверхня Codex (є ще хмара та розширення для IDE), але саме CLI — найнаочніша: увесь робочий цикл проходить у вас перед очима.

З чого починається сесія: запуск і вхід

Щоб потрапити в інтерфейс, Codex спершу треба поставити. Спосіб на вибір (усі — на 16 липня 2026):

Microsoft вивів свої моделі MAI-Image і MAI-Voice у публічне прев’ю — економія до 89% проти OpenAI

Codex звідки завгодно: запускаємо задачу з ChatGPT і стежимо з телефона

Як поставити Codex у VS Code, Cursor і Windsurf і що він уміє прямо в редакторі

Як Codex Cloud виконує задачу в хмарі та повертає готовий pull request

OpenAI підняла план будівництва до $750 млрд — і вперше сама будує дата-центр

• через npm: npm install -g @openai/codex;
• через Homebrew на macOS: brew install --cask codex;
• скриптом-встановлювачем на macOS і Linux: curl -fsSL https://chatgpt.com/codex/install.sh | sh.

Далі все однаково незалежно від способу встановлення. Відкрийте в терміналі папку свого проєкту та наберіть одну команду:

codex

Під час першого запуску Codex попросить увійти. Рекомендований шлях — Sign in with ChatGPT: вхід за вашою підпискою ChatGPT (Plus, Pro, Business, Edu чи Enterprise). Альтернатива — ключ API. Після входу відкривається інтерактивний інтерфейс у терміналі (його називають TUI — text user interface, «текстовий інтерфейс»), і агент готовий приймати задачі.

Важлива деталь: Codex запускається в контексті тієї папки, з якої ви його викликали. Він бачить файли цього проєкту — тому запускати його треба з кореня репозиторію, а не з домашньої папки.

Що показує екран

Коли сесія відкрилася, інтерфейс TUI показує головне про поточний стан: активну модель, робочу папку та доступний контекст (скільки «памʼяті» лишилося під діалог). Унизу — поле введення (композер), куди ви пишете задачу.

Запамʼятовувати весь екран напамʼять не потрібно: точну зведення по сесії завжди дає команда /status (про неї нижче). Якщо щось іде не так — Codex «не пише файли», немає вебпошуку, не та папка — насамперед дивляться саме на ці три речі: модель, права та робочу директорію.

Робочий цикл Codex CLI: від запиту до готових правок

Це ядро всього інтерфейсу. Один «хід» агента майже завжди проходить за однією й тією самою схемою:

Запит → План → Схвалення → Запуск → Результат.

Розберемо по кроках, що відбувається і де ви ухвалюєте рішення.

1. Запит. Ви описуєте задачу словами просто в полі введення: «поясни цю кодову базу», «додай валідацію email у формі реєстрації», «полагодь тест, що падає». Що конкретніша задача і що точніше вказано файли, то кращий результат.
2. План / дії. Codex читає потрібні файли й вирішує, що робити. На неоднозначній задачі корисно заздалегідь увімкнути режим планування (/plan): тоді агент лише досліджує код і пропонує план, нічого не чіпаючи. Ви схвалюєте план — і лише потім даєте писати код. Це дешевше, ніж відкочувати невдалі правки.
3. Схвалення. Перед тим як змінити файл або виконати команду в терміналі, Codex показує, що саме збирається зробити (diff правок або саму команду), і чекає на ваше «так». Що саме потребує підтвердження, залежить від режиму доступу — про нього наступний розділ.
4. Запуск. Після схвалення агент застосовує зміни: править файли, виконує команди, за потреби проганяє тести.
5. Результат. Codex показує, що зробив: змінені файли, вивід команд, підсумок. Далі ви або приймаєте результат, або уточнюєте задачу — і цикл повторюється.

Ключова думка для новачка: ви не втрачаєте контроль. У режимах із підтвердженням агент нічого не змінює без вашої явної згоди на кожному кроці. Нашкодити проєкту випадково складно.

Режими доступу: Read Only, Auto і Full Access

Те, наскільки вільно Codex діє без запитань, задає рівень доступу. Перемикається він однією slash-командою — /permissions — і пропонує три пресети. Це драбинка ризику: що вище, то менше запитань, але й менше захисту.

Пісочниця та схвалення — це дві різні речі

Тут плутанина, яку більшість гайдів не розводить. За пресетами стоять два незалежні механізми:

• Режим пісочниці (sandbox) — що агенту фізично дозволено чіпати. Значення: read-only (лише читання), workspace-write (запис у робочу папку) та danger-full-access (без обмежень, включно з мережею).
• Політика схвалень (approval policy) — коли агент питає дозвіл. Варіанти на кшталт untrusted, on-failure, on-request, never.

Простіше кажучи: пісочниця — це стіни (куди не можна), а схвалення — скільки разів перепитати, перш ніж щось зробити всередині стін. Пресети /permissions — зручні готові комбінації цих двох налаштувань. За замовчуванням тримайте Auto (запис у папку проєкту), а Full Access вмикайте лише коли без мережі чи доступу до всієї машини задача не розвʼязується.

Slash-команди: пульт керування сесією

Slash-команди керують самою сесією Codex, а не кодом. Щоб викликати список, наберіть / у полі введення — відкриється спливне меню, і можна продовжувати друкувати, щоб відфільтрувати потрібну. В інтерактивному TUI таких команд понад сорок; ось ті, без яких не обійтися новачку:

Точний набір і назви команд оновлюються, тому свіжий список завжди краще дивитися через / просто в сесії, а не по чужому гайду. Влаштовано це так само, як slash-команди в іншого термінального агента — сама ідея «командного пульта в полі введення» спільна для агентних CLI.

Гарячі клавіші та керування на ходу

Частина керування йде не командами, а клавішами. Базовий набір:

Окремо варто вивчити два способи втрутитися, поки агент працює:

• Enter — вкинути нову інструкцію в поточний хід (steer): агент одразу перенаправиться. Потрібно, коли видно, що він іде не туди, і хочеться поправити терміново.
• Tab — поставити промпт у чергу на наступний хід (queue): агент доробить поточне, а потім візьме ваше уточнення. Зручно, коли думка прийшла, але перебивати нема сенсу.

Ці дві клавіші — половина мистецтва керування агентом: перебити зараз чи дочекатися й додати потім.

Модель і рівень міркувань

Якщо модель не вибирати вручну, Codex бере рекомендовану за замовчуванням. На 16 липня 2026 це gpt-5.6-sol із середнім (medium) рівнем міркувань — але склад моделей OpenAI змінюється швидко, тому «зашивати» його в голову не варто.

Змінити модель на ходу — команда /model. Там само перемикається рівень міркувань (reasoning effort): на 16 липня 2026 доступні Low, Medium (за замовчуванням), High, Extra High і Max. Правило просте: вищий рівень — точніше на складних задачах, але довше й дорожче за токенами. Починайте із середнього й піднімайте, коли задача справді потребує глибшого аналізу. Актуальний список моделей завжди видно в /model і в документації OpenAI.

Продовжити сесію та запуск без діалогу

Дві команди, які перетворюють Codex CLI із «побалакати в терміналі» на робочий інструмент.

codex resume перевідкриває недавній діалог із поточного репозиторію — не треба починати з нуля після того, як закрили термінал. Форми: codex resume --last продовжує останню сесію, codex resume <SESSION_ID> — конкретну за її ідентифікатором.

codex exec — неінтерактивний (headless) режим. Codex виконує задачу без діалогу й друкує результат у стандартний вивід (stdout). Це те, що потрібно для скриптів і CI/CD: той самий агент, але вбудований в автоматизацію, а не в живу бесіду. Наприклад, прогнати перевірку або згенерувати звіт по коду просто в пайплайні.

Ризики та обмеження

Чесно про слабкі місця — їх важливо знати до того, як дасте агенту волю.

• Склад моделей швидко застаріває. Дефолт і назви моделей змінювалися не раз за 2026 рік (на 16.07.2026 дефолт — gpt-5.6-sol/medium). Не запамʼятовуйте список — звіряйтеся через /model і документацію.
• Full Access і danger-full-access знімають захист. Увімкнені «про всяк випадок», вони дають агенту право чіпати всю машину й мережу — а отже, і знести зайве. За замовчуванням тримайте Auto або Read Only, підвищуйте точково.
• Назви команд оновлюються. У TUI понад сорок slash-команд, і набір змінюється; команда зі старого гайда може називатися інакше. Перевіряйте через /.
• На Windows пісочниця позначена як експериментальна. Поведінка ізоляції може відрізнятися від macOS і Linux — на Windows будьте обережніші з автоматичними режимами.

Зворотний бік ризиків — плюс: сам робочий цикл зі схваленнями безпечний за будовою. У режимах із підтвердженням без вашого явного «так» на diff чи команду агент нічого не змінює, тож новачку складно нашкодити випадково.

Що застаріє першим

Найшвидше в цьому гайді застаріють імена та склад моделей (дефолт, доступні варіанти) і, у другу чергу, точний набір slash-команд. Механіка ж — робочий цикл «запит → план → схвалення → запуск → результат», розділення пісочниці та схвалень, клавіші steer/queue — тримається стабільно. Якщо побачили розбіжність, джерело істини одне: команда /model і / у самій сесії плюс офіційна документація Codex CLI.

FAQ

Як вийти з Codex CLI? Натисніть Ctrl+C або введіть команду /quit. Клавіша Esc з цього не виведе — вона лише перериває поточну задачу агента, лишаючи вас у сесії.

Codex не пише файли — що перевірити? Насамперед наберіть /status: він покаже активну модель, рівень доступу та папки, куди дозволено запис. Найчастіше причина — режим Read Only або неправильна робоча папка. Перемкніть доступ командою /permissions на Auto.

Чим режим пісочниці відрізняється від політики схвалень? Пісочниця (read-only / workspace-write / danger-full-access) задає, що агенту фізично можна чіпати. Політика схвалень (untrusted / on-failure / on-request / never) задає, коли він питає дозвіл. Пресети /permissions — готові комбінації цих двох налаштувань.

Як продовжити вчорашню роботу, якщо я закрив термінал? Команда codex resume перевідкриє недавній діалог із цього репозиторію. codex resume --last продовжить найостаннішу сесію, а codex resume <SESSION_ID> — конкретну за ідентифікатором.

Як перебити агента, поки він працює? Натисніть Enter, щоб вкинути нову інструкцію просто в поточний хід (агент одразу перенаправиться), або Tab, щоб поставити уточнення в чергу на наступний хід. Повністю зупинити поточну задачу — Esc.

Як побачити, що саме змінить агент, до застосування? Codex показує правки як diff — порядкову розмітку «було/стало» просто в терміналі, ще до запису на диск. У режимах зі схваленням ви переглядаєте цей diff і підтверджуєте зміни по одній, тож жоден файл не зміниться, поки ви не погодитеся.

Чи можна запускати Codex без інтерактивного діалогу? Так, для цього є codex exec — неінтерактивний режим: агент виконує задачу й друкує результат у stdout. Підходить для скриптів і CI/CD-пайплайнів.