Фіатні гроші (від лат. fiat — «нехай буде») — це звичні нам гроші, які випускає держава і які є законним платіжним засобом. Це гривня (UAH), долар (USD), євро (EUR) тощо. Їхня цінність тримається не на золоті чи сріблі, а на довірі до держави та економіки.
Тобто у цих грошей немає жорсткого забезпечення у вигляді дорогоцінного металу, але вони працюють, тому що всі зобов’язані їх приймати для розрахунків — магазини, банки, держава.
Приклади фіатних грошей:
- Зарплата, яку ви отримуєте на картку, — це фіатні гроші.
- Купюра у 500 гривень чи 100 доларів — це теж фіат.
- Коли ви платите за комуналку чи купуєте продукти в магазині карткою — ви витрачаєте фіат.
Основні функції фіатних грошей:
- Міра вартості — усе навколо вимірюється в цих грошах: ціна хліба, квартири, автомобіля.
- Засіб обміну — можна обміняти товари й послуги через гроші.
- Засіб накопичення — можна зберігати й відкладати (на картці, на рахунку чи готівкою).
- Засіб платежу — податки, штрафи, кредити — усе оплачується фіатом.
Факти про фіатні гроші:
- Майже всі гроші у світі сьогодні — фіатні.
- Раніше (до 1970-х) гроші здебільшого були прив’язані до золота, але зараз жодна валюта у світі не має такого забезпечення.
- Фіат зручний тим, що його легко друкувати й переводити, але є ризик інфляції. Якщо держава друкує занадто багато — ціни ростуть.
- Навіть стейблкоїни у криптовалюті (USDT, USDC) прив’язані до долара, фіатної валюти.
У повсякденному житті фіатні гроші — це ваша готівка, банківська картка, рахунок у банку, зарплата й щоденні платежі. У світі криптовалют фіат виконує роль мосту: через нього ви заводите гроші на біржу, щоб купити криптовалюту (он-рамп), і через нього ж виводите кошти назад у національну валюту чи у долар та євро (офф-рамп).
Коротка історія: від золота до фіату й до цифрового CBDC
Колись гроші були жорстко прив’язані до золота. Кожна банкнота означала певну кількість металу у сховищі. Але вже у XX столітті стало зрозуміло, що такий підхід гальмує економіку.
У 1931 році Велика Британія першою з великих держав відмовилася від золотого стандарту, у 1933 США обмежили приватне володіння золотом, а у 1944 з’явився компроміс — Бреттон-Вудська система, де долар був прив’язаний до золота по $35 за унцію. Але до 1960-х економіка й світова торгівля зростали так швидко, що утримати курс стало неможливо. США мали резерви близько 8 тисяч тонн золота, а за кордоном оберталися сотні мільярдів доларів. У 1971 Річард Ніксон закрив так зване «золоте вікно» — обмін доларів на золото припинився, і гроші остаточно стали фіатними.
Цей крок дав країнам гнучкість: можна було друкувати гроші й управляти кредитами без прив’язки до запасів металу. Але водночас зросли ризики — інфляція у 1970-х у США піднімалася до 13%, в інших країнах були валютні кризи та девальвації. Попри це, фіатна система виявилася більш життєздатною, тому що дозволяла швидко реагувати на економічні потрясіння.
Сьогодні фіат існує у двох формах — готівковій (купюри, монети) і безготівковій (рахунки, картки, електронні перекази). При цьому йде новий етап цифровізації та запуск CBDC.
CBDC (Central Bank Digital Currency, цифрова валюта центрального банку) — це форма національних грошей, що випускаються напряму центральним банком в електронному вигляді. По суті, це та ж гривня, долар чи євро, але не у вигляді паперових купюр і не на рахунку комерційного банку, а у цифровому гаманці, напряму пов’язаному з центральним банком.
У 2020 Багами першими у світі запустили національну цифрову валюту Sand Dollar, у 2021 Китай почав масштабні пілоти e-CNY, Нігерія представила eNaira, а Європейський Союз тестує проєкт «цифрового євро». Україна розробляє е-гривню.
Таким чином, якщо у минулому ми пройшли шлях від золота до фіату, то зараз ми спостерігаємо перехід фіату до його цифрової форми, де гроші існують не лише у вигляді банкнот і банківських рахунків, але й як електронний гаманець напряму від центрального банку.
Маніфест проти фіатних грошей
Коли у 2009 році з’явився біткоїн, він став чимось на зразок «маніфесту» проти звичних грошей. Фіатні валюти випускаються державою, і їхня кількість залежить від рішень центробанків і політиків. Це зручно, бо можна керувати економікою, але у багатьох людей такі рішення викликали недовіру — особливо після кризи 2008 року, коли уряди рятували банки, друкуючи трильйони.
Біткоїн запропонував зовсім іншу модель. Його емісія жорстко зашита у код. Максимум 21 мільйон монет, жодних додаткових випусків, жодного довільного «друкарського верстата». Кожні чотири роки винагорода майнерам зменшується вдвічі (халвінг Біткоїна), і всі заздалегідь знають правила гри. Це зробило біткоїн схожим на цифрове золото, обмежений ресурс, що не залежить від рішень влади.
Але в реальному житті все виявилося складніше. Люди не перестали використовувати фіат. Зарплати, податки, кредити, комунальні платежі як і раніше проводяться у гривнях, доларах чи євро. Натомість криптовалюти стали доповненням, зручним інструментом для заощаджень, міжнародних переказів та інвестицій. У результаті світ не розділився на фіат чи крипту, а отримав їхнє поєднання. Фіат дає стабільність і звичні розрахунки, крипта — гнучкість, швидкість і нові можливості. Разом вони формують дві сторони однієї фінансової системи, де кожен обирає інструмент під свої завдання.
Грошова маса й агрегати
Як тепер вимірювати фіат без прив’язки до золота? Раніше орієнтиром було золото, тепер потрібен інший інструмент, щоб розуміти, скільки грошей в економіці і як вони рухаються. Для цього економісти й центральні банки придумали систему грошових агрегатів. Вони ділять усю грошову масу (фіат) на шари — від найпростіших готівкових (M0) до ширших і складніших форм на кшталт строкових депозитів чи короткострокових цінних паперів (M3).
Така класифікація допомагає зрозуміти, скільки грошей у людей у кишені й на картках, а скільки лежить у банках чи інших інструментах. Тепер давайте розберемося, що означають ці агрегати M0–M3 простими словами.
- M0 — це всі готівкові гроші, що ходять у країні: купюри й монети, які люди тримають у себе в гаманці, вдома чи витрачають у магазинах. Але не ті, що лежать у сховищах банків, а саме в обігу у людей і бізнесу.
- M1 — це M0 плюс гроші на картках і рахунках, якими можна користуватися одразу. Тобто це готівка і ті суми, які можна миттєво зняти в банкоматі чи витратити при оплаті карткою.
- M2 — це M1 плюс гроші, які лежать на депозитах у банках. Наприклад, якщо людина відкрила вклад на рік чи поклала гроші «під відсотки», ці кошти не можна витратити миттєво, але вони все одно вважаються частиною грошової маси. У деяких країнах сюди ще додають депозити в іноземній валюті.
- M3 — це M2 плюс різні грошові інструменти для професійних учасників ринку: короткострокові облігації, папери грошового ринку, паї фондів та інші форми, які вже ближчі до інвестицій. Ці гроші не в кишені у звичайної людини і не на картці, а у фінансових інструментах, які теж можна досить швидко перетворити на гроші.
Простими словами:
- M0 — готівка у людей.
- M1 — готівка + гроші на картках, які можна одразу витратити.
- M2 — усе вище + депозити в банках.
- M3 — усе вище + фінансовий ринок і грошові інструменти.
Фіат vs Криптовалюта
| Критерій | Фіат | Крипта |
|---|---|---|
| Емітент, контроль | Центральний банк, держава | Протокол/мережа, валідатори |
| Емісія | Дискреційна | Алгоритмічна (у BTC фіксована) |
| Волатильність | Низька | Висока (крім стейблкоїнів) |
| Інфляція | Зазвичай > 0% | Залежить від активу. У BTC — обмежена пропозиція |
| Прозорість | Банківські реєстри (закрито) | Блокчейн (публічний, псевдонімний) |
| Швидкість / комісії | Швидко локально, комісії банку/картки | Хвилини, секунди, мережеві + біржові комісії |
| Відкат платежу | Можливий (чарджбек) | Зазвичай незворотний |
| KYC / доступ | KYC обов’язковий | CEX — KYC. Self-custody — без KYC |
| Зберігання | Банк/платіжна система (кастодіально) | Біржа або власний гаманець (self-custody) |
| Базові сценарії | Зарплата, податки, комунальні платежі | Заощадження, DeFi, перекази, глобальні розрахунки |
| «Міст» | — | Стейблкоїни (USDT/USDC) — не фіат юридично |
Доповнення до таблиці:
- Централізація vs децентралізація. Фіат випускає центральний банк, а криптоактив (наприклад, BTC) створюється алгоритмом мережі й підтримується майнерами та валідаторами.
- Емісія. У фіаті вона залежить від дискреційної політики центробанку. У біткоїні — передбачувана: обсяг зменшується під час халвінгів.
- Прозорість. Фіатні платежі приватні й закриті. Блокчейн відкритий і певною мірою прозорий.
- Волатильність та інфляція. Фіат зазвичай менш волатильний у короткостроковій перспективі, але схильний до інфляції. Криптоактиви — високоволатильні, проте мають інший профіль ризику й потенціал зростання.
- Стейблкоїни. USDT/USDC — це «міст» між світами. Вони номіновані у доларах, але юридично не є фіатом, а приватними токенами зі своїм ризиком емітента.
Що означає «купити за фіат», «вивід у фіат», «фіатні платежі»
Купити за фіат — оплатити з картки, банківського рахунку або через P2P за криптовалюту чи стейблкоїн.
Вивід у фіат — продати криптоактив за національну валюту і отримати гроші на картку або через P2P.
Фіатні платежі — операції у національній валюті: поповнення картки, банківські перекази, Apple/Google Pay, P2P-угоди.
Фіат на біржах
Фіатний баланс, гаманець чи рахунок в інтерфейсі біржі — це обліковий запис коштів у національній валюті (UAH, USD, EUR тощо) для поповнень, купівлі та виведення. Це не банківський депозит, а технічний баланс усередині біржі.
Як це виглядає на практиці:
- Ви бачите список доступних валют для поповнення (наприклад, UAH).
- Обираєте метод: картка, банківський переказ, P2P.
- Після зарахування коштів купуєте USDT, BTC, ETH або конвертуєте.
- Для виведення продаєте актив за фіат і виводите на картку, рахунок чи через P2P.
Про P2P на біржі: угоди захищені ескроу, варто обирати продавців із високим рейтингом і великою кількістю успішних угод. Інструкція з P2P доступна на сайті біржі.
Безпека: обов’язково вмикайте 2FA, налаштовуйте антифішинговий код, використовуйте білі списки адрес і перевіряйте домен біржі.
Як купити криптовалюту за фіат
Крок 1. Реєстрація. Створіть акаунт на Binance і підтвердьте e-mail/телефон.
Крок 2. KYC і безпека. Пройдіть верифікацію особистості, увімкніть 2FA (обов’язково для P2P).
Крок 3. Поповнення фіатом:
- Картка / Apple / Google Pay — швидко, але комісія провайдера може бути вищою.
- P2P — часто вигідніше за курсом, але вимагає дисципліни та уважності.
- Банківський переказ (якщо доступний у вашому регіоні) — може бути дешевше, але довше.
Крок 4. Купівля. Для старту зазвичай беруть USDT: це зручно для подальших конвертацій і торгівлі. Альтернатива — купівля цільової монети одразу (BTC/ETH), якщо ви впевнені у виборі.
Крок 5. Вивід у фіат (коли потрібно). Продайте актив за UAH/USD і виведіть на картку, рахунок чи через P2P, дотримуючись правил безпеки.
Часті питання
Що таке фіатні гроші простими словами? Це національні гроші (гривня, долар тощо), їхня цінність базується на довірі до держави та центробанку, а не на золоті.
Чим фіатна валюта відрізняється від криптовалюти? Фіат централізований і випускається центральним банком, криптовалюта працює за правилами блокчейна, як правило децентралізована і більш волатильна.
Що означає «купити за фіат» на біржі? Оплатити криптовалюту карткою, банківським переказом або через P2P у національній валюті.
Де знайти «фіатний баланс у Binance»? У розділі гаманців (Fiat & Spot або Funding), там відображаються ваші UAH, USD та способи поповнення чи виводу.
Що таке «вивід у фіат» і скільки це коштує? Продаж крипти за UAH/USD з виводом на картку, рахунок або через P2P. Вартість залежить від комісій біржі, провайдера та банку.
Фіат — це криптовалюта? Ні. Фіат — національні гроші. Криптовалюта — цифровий актив у блокчейні.
Що таке фіатний рахунок і фіатний гаманець на біржі? Це гаманець на біржі для операцій у національній валюті всередині біржі. Не плутайте з банківським вкладом.
«Фіати й нефіатні гроші» — що це означає? Фіатні — випущені державою. Нефіатні — усе, що не є законним платіжним засобом держави (крипта, бартер тощо).
