Що сталося
Професор права Тібо Шрепель (Thibault Schrepel) з університету Vrije Universiteit Amsterdam два навчальні роки — 2024 і 2025 — перевіряв, як заборона ChatGPT на заняттях впливає на успішність студентів, і опублікував результати у статті «Generative AI in Legal Education: A Two-Year Experiment with ChatGPT» (журнал Law, Innovation and Technology, препринт — на SSRN). Про результати 13 вересня 2026 року розповіло видання The Decoder. Студентів курсу з права ЄС ділили на три групи: без доступу до ChatGPT, з вільним нерегульованим доступом і з навчанням промптингу під конкретне завдання. Група без ШІ обидва роки показала найгірший результат. «Я помилявся», — пише Шрепель про своє початкове побоювання, що безконтрольний ШІ зашкодить навчанню.
Деталі
Завдання було однакове обидва роки: студенти доопрацьовували формулювання положень Регламенту ЄС про ШІ (AI Act), а роботи оцінювали за змістовністю, ясністю, пропорційністю та оригінальністю правок; частину перевірки проводили також через тести з вибором відповіді. У 2024 році в експерименті брали участь 66 студентів, у 2025-му — 164. Групи: – без ChatGPT — працювали лише власними силами; – з вільним ChatGPT — отримували чернетку з уже вставленими пропозиціями нейромережі й вирішували, що з ними робити; – з навчанням промптингу — їх заздалегідь навчали формулювати запити до нейромережі за чіткою структурою під юридичне завдання.
У 2024 році найкраще впоралася навчена група, а група без ШІ — гірше за всіх. У 2025-му розрив між навченою та вільною групами майже зник: студенти загалом уже освоїлися з ChatGPT самі, а група без доступу до нейромережі знову опинилася на останньому місці. Водночас Шрепель сам вказує на обмеження: вибірка невелика, курс спочатку орієнтований на технології права — його студенти й так цікавляться ШІ більше за середнього студента, а перевірити, хто й наскільки користувався ChatGPT на домашніх завданнях без нагляду, дослідник не міг.
Що це означає
Стосується це передусім викладачів і вишів, які запроваджують прямі заборони на ChatGPT та подібні інструменти замість того, щоб пояснювати, як ними користуватися, — висновок дослідження каже, що заборона не захищає знання, а позбавляє частину студентів практики, яка вже знадобиться їм у професії. Для студентів ризик тут не фінансовий, а освітній: ті, хто вчиться в умовах повної заборони, за цими даними системно показують результат гірший за однолітків — незалежно від того, дають їм ШІ вільно чи структуровано. Відчутно це вже зараз, на початку навчального 2026/2027 року: результати 2025 року показують, що в міру того як ШІ стає звичним інструментом, різниця між «вільним доступом» і «спеціальним навчанням» згладжується сама — тобто чим пізніше виш запровадить хоч якесь навчання роботі зі ШІ, тим менше часу лишиться у студентів, щоб надолужити розрив із тими, хто вже вміє ним користуватися.
Важливо не плутати це із загальною тезою «ШІ завжди корисний у навчанні»: вибірка — один курс і один викладач, спосіб розподілу студентів на групи у відкритих матеріалах не описаний, а дані поки не перевірені незалежно на інших дисциплінах. Це сигнал, а не остаточний вердикт для всієї вищої освіти.
