Що сталося
17 вересня 2026 року екологічна організація Basel Action Network опублікувала першу частину доповіді «The Coming AI Waste Wave». Її висновок: за 2025–2050 роки ШІ-інфраструктура дасть 395–617 млн тонн електронного сміття, а всі попередні оцінки занижені, бо рахували майже виключно сервери та прискорювачі.
Деталі
- До 2030 року потік ШІ-сміття становитиме 8,6–13,1 млн тонн на рік, до 2050-го — 31–46 млн тонн. Для порівняння: сьогодні весь світ виробляє близько 67 млн тонн електронного сміття на рік.
- Головна знахідка — розбір маси дата-центру. В еталонному ЦОД на 100 МВт приблизно 7000 тонн обладнання, і прискорювачі, сервери та стійки — це лише 13% маси. Решта: охолодження 35%, живлення і розподіл 34%, резервне живлення 15%, мережа 3%.
- Тобто 87% маси не потрапляло в жодну попередню оцінку. Автори формулюють це так: рахувати самі сервери — те саме, що оцінювати автозавод на брухт, зваживши лише двигуни.
- Термін служби ШІ-прискорювачів у доповіді — 2,5 роки проти 5–7 років у звичайних серверів. Причина — дворічний цикл зміни архітектур NVIDIA: кожне покоління знецінює попереднє для передових задач. Непряме підтвердження: у січні 2025 року Amazon скоротила термін амортизації серверів із шести років до пʼяти, послалавшись на темп ШІ.
- Образ «шість разів навколо Землі» — це 20 млн сорокафутових контейнерів, поставлених встик: близько 244 тис. км проти 40 тис. км окружності планети. Ідеться про сумарний обсяг за 25 років, не за рік.
- Розрив з академічними оцінками — 40–60 разів. Порівняння йде з роботою de Vries-Gao 2026, яка давала 0,13–0,22 млн тонн серверного ШІ-сміття на рік до 2030-го.
Що це означає
Кого стосується: насамперед тих, хто збирає залізо для локального запуску моделей. Цикл заміни у 2,5 роки — це не лише про сміття, це про вторинний ринок: прискорювачі йдуть із дата-центрів, фізично не виробивши ресурс, і саме так на барахолках опиняються вчорашні серверні карти. Що коротший цикл у ЦОД, то дешевше й доступніше залізо для домашньої збірки — зворотний бік проблеми, про який доповідь не пише.
Читати цифри варто з поправкою на джерело. Basel Action Network — екологічна організація, доповідь не проходила наукового рецензування, і частина ключових параметрів у самому PDF позначена як оцінка авторів. Верхній сценарій вони й самі називають «межею зверху, а не прогнозом». Перевірка чутливості з додатка показує, наскільки все рухоме: за зростання потужностей ЦОД на 4% на рік замість закладених 8,8% потік падає на 69%.
Горизонт: пік списань автори очікують у 2027–2035 роках. Жоден із гіперскейлерів і жоден уряд поки не опублікували плану, що робити з цим потоком.
Контекст
Першою роботою за темою була стаття в Nature Computational Science у жовтні 2024 року — вона оцінювала сміття від генеративного ШІ у 1,2–5 млн тонн за 2020–2030 роки, але враховувала лише великі мовні моделі. Свіжі академічні роботи, навпаки, вважають ту оцінку завищеною майже вдвічі. Нова доповідь ламає цю суперечку, змінюючи саму межу підрахунку: питання не в тому, скільки списано прискорювачів, а в тому, що разом із ними на звалище їдуть трансформатори, чилери і мідь.
