Податок на крипту в Україні: 23% зараз і спір про те, з чого його рахують

Коротко: що діє сьогодні і що збираються змінити

• Станом на 26 жовтня 2026 року закон про віртуальні активи, ухвалений ще в лютому 2022-го, так і не працює. Його чинність прив’язали до змін у Податковий кодекс, яких немає.
• Чи є податок на криптовалюту в Україні, поки спецрежиму немає? Є — діють загальні норми: дохід від продажу криптовалюти оподатковується за ставкою 18% ПДФО + 5% військового збору = 23%.
• Головне питання — не ставка, а база. Офіційна позиція податкової: оподатковується вся сума, отримана від продажу, без вирахування того, за скільки ви купували. Багато популярних статей про податок на крипту в Україні пишуть «23% з чистого прибутку» — це не те саме, і різниця буває в рази.
• Законопроєкт № 10225-д — це ще не закон. Перше читання відбулося 3 вересня 2025 року, 1 вересня 2026-го документ включили до порядку денного сесії, але другого читання станом на 26 жовтня 2026 року так і не було.
• Строки прості: декларація — до 1 травня наступного року, сплата — до 1 серпня. За доходи 2026 року — до 1 травня і до 1 серпня 2027-го.

Якщо потрібна одна коротка відповідь на питання, який податок на криптовалюту в Україні платити зараз: податок сплачується в момент отримання доходу — коли ви продали криптовалюту за гривню чи іншу валюту або розрахувалися нею за товари; ставка сьогодні 23% (18% ПДФО плюс 5% військового збору), декларація подається до 1 травня, податок сплачується до 1 серпня. Далі — про базу, через яку в усіх виходять різні цифри, і про те, що зміниться, якщо закон таки ухвалять.

Чому закон про віртуальні активи ухвалили у 2022-му, а він не працює

17 лютого 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон України № 2074-IX «Про віртуальні активи». Він уперше визначив, що таке віртуальний актив, хто такі постачальники послуг, яким має бути нагляд.

І одразу потрапив у пастку власної конструкції. Прикінцеві положення прив’язали чинність закону до ухвалення змін у Податковий кодекс — тобто закон мав запрацювати не сам по собі, а разом із податковими правилами. Змін не ухвалили ні у 2022-му, ні у 2023-му, ні у 2024-му, ні у 2025-му, немає їх і станом на 26 жовтня 2026 року. Тому на питання, чи набрав чинності закон про віртуальні активи, відповідь коротка — ні: на картці документа в офіційному реєстрі законодавства досі стоїть позначка «не набрав чинності», а остання редакція датована 15 листопада 2024 року.

Практичний висновок для читача простий: посилатися на закон про віртуальні активи в Україні як на чинне регулювання не можна. Він існує як текст, але не як норма. Усе, що застосовується до вас сьогодні, — це загальні правила Податкового кодексу, написані без жодного розрахунку на криптовалюту.

до виходу на біржу

Binance · Wall Street 24/7OpenAI і Anthropic ще не на біржіPre-IPOА контракти на їхню ціну вже торгуються на Binance

OpenAIAnthropicNVDA

Дивитися ціни

Якщо базові терміни — гаманець, блокчейн, P2P — поки плутаються, почніть із розбору того, як усе влаштовано: тут ми ці основи не переказуємо.

Exante і санкції РНБО на 10 років: у списку одна кіпрська компанія групи

Revolut і акції в Україні: рахунки закрито, на старті акцій не називали — що робити

eToro в Україні закритий для нових клієнтів: що в документах і чим замінити брокера

Interactive Brokers з України: рахунок відкрити можна, складніше завести гроші

Coinbase отримала повну трастову ліцензію OCC: федеральний нагляд, але не банк

Податок на криптовалюту зараз: 18% ПДФО і 5% військового збору

Окрема пастка — військовий збір. До 1 грудня 2024 року він становив 1,5%, і матеріалів із цією цифрою у видачі досі багато: аналітика поважних компаній, написана у 2024 році, чесно називає 1,5%, бо тоді так і було. Ставку підняли до 5% Законом № 4015-IX від 10 жовтня 2024 року. Якщо ви рахуєте податок за статтею, де стоїть 1,5%, ви отримаєте 19,5% замість 23% — недоберете близько 15% податку.

Як податкова кваліфікує такий дохід: якщо гроші надійшли від іноземного джерела (а закордонна біржа — це воно і є), дохід вважається іноземним; якщо виплата від резидента України — це інший дохід. Суми перераховуються у гривню за курсом НБУ на дату отримання доходу. У роз’ясненнях фігурують п. 163.1, п. 164.4, п. 170.11 ст. 170 та п. 37.2 ст. 37 Податкового кодексу.

Оподаткування криптовалюти в Україні: з усієї суми чи з прибутку

Це головне питання теми, і саме на ньому розходяться джерела, яким читач довіряє.

Позиція податкової. Базою є вся сума коштів, отримана платником від операцій з криптовалютою. Витрати на придбання базу не зменшують. Саме так це формулює розбір KPMG, і там-таки прямо сказано, що такий підхід «не відповідає принципам оподаткування в інших країнах».

Що пишуть популярні статті. У матеріалах, які читач знаходить першими, база найчастіше описана як чистий прибуток від продажу. Логіка зрозуміла і звична: заплатив 200 тисяч, продав за 260, податок з 60. Проблема в тому, що це правило із законопроєкту, а не з чинного кодексу, — а статті про майбутні правила читаються як інструкція на сьогодні. Норми, яка прямо дозволяла б вирахувати витрати, у Податковому кодексі зараз немає.

Наскільки велика різниця — на тих самих числах:

▲ Long▼ Short

Binance · Wall Street 24/7Ціна падає? Це теж шансУгоду можна відкрити і на зростання, і на падіння. Почніть із плеча 1×

NVDATSLAGOLD

Як це працює

Інвестор купив USDT на 200 000 ₴, через рік продав за 260 000 ₴. Прибуток — 60 000 ₴. Числа умовні.

Варіант А — за позицією податкової (вся сума). База: 260 000 ₴. ПДФО 18% = 46 800 ₴, військовий збір 5% = 13 000 ₴. Разом: 59 800 ₴.

Варіант Б — з прибутку. База: 60 000 ₴. ПДФО 18% = 10 800 ₴, військовий збір 5% = 3 000 ₴. Разом: 13 800 ₴.

Різниця — 46 000 ₴, податок відрізняється у 4,3 раза. За варіантом А майже весь прибуток іде до бюджету.

І ще одна деталь, яка пояснює, чому єдиної правди немає: у самої податкової немає однієї позиції. Розбір Мінфіну показує щонайменше чотири індивідуальні податкові консультації з різними підходами — від 25 січня 2019 року (18% і тодішні 1,5%, без визначення бази) до 6 жовтня 2023 року, де платникові фактично пропонують обрати трактування самому, і 8 лютого 2024 року, де вперше з’являється перерахунок за курсом НБУ на дату отримання доходу.

Що з цього випливає практично. Індивідуальна податкова консультація захищає тільки того платника, який її отримав, — чужою ІПК прикритися не вийде. Тому якщо суми значущі, єдиний надійний шлях — отримати власну консультацію під свою ситуацію, а не обирати в інтернеті варіант, який дешевший.

Хоч би що ви обрали, витрати доведеться підтверджувати документально: виписки банку, платіжні документи і вивантажена історія операцій з майданчика. Звіт за угодами за період віддає особистий кабінет біржі — наприклад, на Binance це вивантаження історії ордерів і транзакцій у файл. Робити це краще одразу за підсумками року: майданчики змінюють політику і закривають доступ до старих періодів.

Коли виникає дохід від крипти, а коли податку немає

• Податок виникає: під час продажу криптовалюти за гривню чи іншу фіатну валюту, під час виведення коштів на картку, під час оплати криптою товарів і послуг — тобто в момент, коли ви фактично отримали дохід.
• Податку немає: за простого володіння. Купили і тримаєте — податкової події не виникає, хоч би як актив зріс у ціні. Переказ між власними гаманцями теж не створює доходу: право власності нікуди не переходить.
• Спірна зона: обмін однієї криптовалюти на іншу. Законопроєкт прямо виводить такий обмін з-під податку, але законопроєкт — не закон, а прямої норми в чинному кодексі немає.

Про виведення на картку варто сказати окремо, бо для більшості саме воно і є моментом виникнення доходу. Які канали взагалі працюють і скільки коштують, ми розбирали в матеріалі про виведення грошей з Binance на картку — тут важливе інше: банківське надходження лишає слід, за яким дохід видно.

Прибуток із ф’ючерсів і безстрокових контрактів — окремий випадок. Ставка та сама, 18% ПДФО і 5% військового збору, але для деривативів у Кодексі своя формула доходу, а чи вважається перп Binance деривативом, закон прямо не каже. Обидва варіанти розрахунку й покрокова декларація — у розборі податку з ф’ючерсів в Україні.

Як задекларувати криптодохід: строки 1 травня і 1 серпня

1. Зберіть усі операції за календарний рік — з 1 січня до 31 грудня. Вивантажте історію з усіх майданчиків і банківські виписки за надходженнями.
2. Перерахуйте суми у гривню за курсом НБУ на дату отримання доходу.
3. Визначте базу — і тут ухваліть свідоме рішення з огляду на розділ вище. Розбіжність із позицією інспекції краще підкріпити власною податковою консультацією.
4. Підготуйте підтверджувальні документи на кожну суму витрат, якщо ви їх враховуєте.
5. Подайте декларацію про майновий стан і доходи — через Електронний кабінет платника, поштою або особисто. Декларація подається одна на всі доходи за рік, а не окремо «по крипті».
6. Дотримайтеся строків: подання — до 1 травня року, що настає за звітним; сплата — до 1 серпня. За 2025 рік декларацію треба було подати до 1 травня 2026 року, а податок сплатити до 1 серпня 2026-го. Податок на криптовалюту в Україні за 2026 рік декларують до 1 травня 2027 року і сплачують до 1 серпня 2027-го.

Обидві дати за 2025 рік станом на 26 жовтня 2026 року вже минули. Якщо ви їх пропустили, ситуація не безнадійна: декларацію все одно подають, податок сплачують, а зверху нараховують штраф і пеню — і що раніше це зробити, то менша пеня. Розбирати такий випадок краще з податковим консультантом, бо розмір санкцій залежить від суми і від того, чи виявила порушення інспекція.

Що буде за недекларування криптодоходу в Україні

Штраф за неподання виглядає символічним, і це збиває з пантелику. Небезпека не в ньому: сам податок і пеня нікуди не діваються, а за значущих сум і ознак систематичності йтиметься вже не про штраф у 340 гривень. Розміри санкцій періодично переглядають, тому конкретні цифри варто звіряти на дату: станом на 26 жовтня 2026 року ст. 120.1 Податкового кодексу, як і раніше, називає 340 і 1 020 ₴.

Законопроєкт № 10225-д: ставки, пільга 5% і неоподатковуваний поріг

Тепер про те, що готують. Важливо: це проєкт. Він пройшов перше читання 3 вересня 2025 року (246 голосів). 1 вересня 2026 року постановою № 4958-IX його включили до порядку денного сесії, але станом на 26 жовтня 2026 року картка законопроєкту на сайті Верховної Ради, як і раніше, показує стан «готується на друге читання», а остання подія в ній — те саме перше читання.

Картка законопроєкту № 10225-д на сайті Верховної Ради, знято 26 жовтня 2026 року. Перевірити стан самостійно можна там само: блок «Проходження» показує останню подію і поточну стадію.

Окремо — про постачальників послуг з віртуальними активами. Проєкт зобов’язує їх реєструватися в податкових органах протягом 60 днів після початку роботи з резидентами України і щороку звітувати про операції користувачів; для тих, хто працював до 31 грудня 2025 року, граничний строк реєстрації — 1 липня 2026 року. Це дата з тексту першого читання: вона вже минула, тож у другому читанні її доведеться зсунути.

І одна річ, якої закон точно не змінює: криптовалюта не стає законним засобом платежу. Єдиний платіжний засіб в Україні — гривня.

Чому легалізацію відкладають четвертий рік поспіль

Хронологія пояснює ситуацію краще за будь-які коментарі:

Тут варто бути чесним: улітку 2026 року дві публікації дали прямо протилежні прогнози, і обирати зручний ми не будемо.

3 серпня 2026 року вийшов матеріал про те, що ухвалення знову переносять — щонайменше на осінь. Причини назвала народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк: по-перше, немає домовленості між Національним банком і НКЦПФР щодо розподілу повноважень; по-друге, бракує підтримки в парламенті — за її словами, серед депутатів чимало власників криптоактивів, не зацікавлених у регулюванні та оподаткуванні цього ринку. Над документом, нагадала вона, працюють уже чотири роки, і чергова затримка може ускладнити виконання міжнародних зобов’язань України до кінця року.

14 серпня 2026 року вийшов матеріал із протилежним акцентом: законопроєкт можуть розглянути у другому читанні вже в серпні.

Жоден із цих сценаріїв поки не справдився: у серпні другого читання не було, і станом на 26 жовтня 2026 року його теж немає.

Спільний знаменник в обох публікацій один — регулятор досі не визначений. НКЦПФР раніше створила департамент віртуальних активів і готується взяти функції нагляду. Голова профільного комітету Данило Гетманцев восени 2025 року підтримував Національний банк, а 23 лютого 2026-го заявив, що комітет готовий зробити основним регулятором НКЦПФР, а НБУ — допоміжним, за умови повного перезавантаження самої комісії. Але й наприкінці липня 2026-го міжвідомчої згоди не було — саме її відсутність назвали причиною чергового перенесення. Поки це питання не закріплене в законі, ліцензувати майданчики нікому, а отже, не запускається і вся решта конструкції.

При цьому на рівні уряду напрям закріплений: легалізація криптовалюти в Україні входить до плану цифрової трансформації Мінцифри на 2025–2026 роки, затвердженого Кабінетом Міністрів. Тобто суперечка йде не про те, чи регулювати, а про те, хто буде регулятором.

Криптовалюта і ФОП на єдиному податку: чому це не працює

Питання виникає в усіх, хто заробляє на крипті регулярно: чи не можна платити 5% як ФОП на єдиному податку замість 23%?

Сьогодні це погана ідея з практичної причини: у класифікаторі видів економічної діяльності немає окремого виду під операції з віртуальними активами. Отже, дохід від них не підпадає під обрані вами КВЕДи, і інспекція має право визнати його доходом, отриманим поза єдиним податком, — з усіма наслідками аж до втрати спрощеної системи.

Законопроєкт цю дискусію закриває: він передбачає пряму заборону застосування спрощеної системи до операцій з віртуальними активами. Тобто якщо правила ухвалять у теперішньому вигляді, дорогу «ФОП під крипту» перекриє норма, а не лише відсутність коду.

CARF з 2027 року: чому розрахунок «податкова не дізнається» ламається

Найпопулярніший аргумент проти декларування — «ніхто не дізнається». Він спирається на те, що закордонна біржа не звітує перед українською податковою. Це перестає бути правдою, причому незалежно від того, ухвалять український закон чи ні.

CARF (Crypto-Asset Reporting Framework) — міжнародний стандарт автоматичного обміну даними про криптоактиви, розроблений за підтримки G20. З 1 січня 2026 року він запрацював у 48 країнах: майданчики там уже збирають дані про клієнтів і операції. Перший автоматичний обмін зібраною інформацією між податковими органами країн «першої хвилі» відбудеться у 2027 році.

України серед країн першої хвилі немає. За даними «Економічної правди» від 17 листопада 2025 року, вона входить до числа 69 країн, що взяли зобов’язання впровадити CARF у 2027–2028 роках; закону й офіційної дати першого обміну станом на 26 жовтня 2026 року ми не знайшли — якщо побачите таку дату в чужій статті, вимагайте посилання на першоджерело. Напрям заданий ззовні: саме про міжнародні зобов’язання говорила депутатка, пояснюючи, чим загрожує чергова затримка із законом. Зовнішній дедлайн, а не внутрішній попит, найімовірніше і зрушить справу з місця.

Ризики власника криптовалюти в Україні: база, строки і сіра зона

• Ризик бази. Якщо інспекція застосує позицію податкової, податок обчислюється з усієї суми продажу. На прикладі вище це 59 800 ₴ замість 13 800 ₴ — майже весь прибуток. Планувати, спираючись на цифру «23% з прибутку» з популярної статті, небезпечно.
• Ризик чужої консультації. Індивідуальна податкова консультація захищає тільки свого отримувача. Посилання на чужу ІПК у спорі не працює.
• Ризик пропущених строків. За 2025 рік обидві дати — 1 травня і 1 серпня 2026 року — вже минули. Пеня капає щодня.
• Ризик рухомого вікна. У тексті першого читання пільгова ставка 5% + 5% прив’язана до продажу протягом 2026 року, але вже в серпні 2026 року преса називала 2027 рік, а Гетманцев описував разове декларування без підтвердження ціни купівлі. Станом на 26 жовтня 2026 року закон не ухвалено, умови пільги можуть змінитися після другого читання — розраховувати на амністію як на даність не можна.
• Ризик спрощеної системи. Проведення криптодоходу через ФОП сьогодні може коштувати самого статусу платника єдиного податку.

Зворотний бік теж є, і назвати його чесно важливо: порівняно з 2021 роком визначеності стало більше. З’явилися роз’яснення податкової (хай і суперечливі), зрозумілі строки декларування, проголосований у першому читанні текст із конкретними ставками і зрозуміла зовнішня рамка у вигляді CARF та європейського регулювання. Раніше на місці всього цього була порожнеча.

Що лишилось сірою зоною: обмін, стейкінг і P2P

• Обмін крипти на крипту. Законопроєкт виводить його з-під податку, але поки норми немає. Формально під час обміну відбувається вибуття майна, і позиція інспекції щодо конкретного випадку непередбачувана.
• Стейкінг, фармінг, аірдропи. Окремого порядку немає взагалі. За аналогією з іншим доходом логічно визнавати дохід у момент отримання винагороди — але це аналогія, а не норма.
• P2P-перекази. Регулярні надходження від різних фізосіб на картку — типовий тригер фінансового моніторингу банку. Це не податкове питання, але на практиці саме воно найчастіше зупиняє розрахунки.
• Збитки. Як враховувати збиткові угоди і чи можна сальдувати їх із прибутковими, чинні норми не пояснюють.

Що робити практично: фіксувати методику розрахунку письмово, зберігати всі вивантаження і за значущими операціями отримувати власну податкову консультацію. Консультація, видана особисто вам, захищає від штрафу, якщо ви діяли відповідно до неї.

MiCA в ЄС: приклад крипторегулювання, доведеного до кінця

Корисно бачити, що буває, коли регулювання таки доводять до кінця.

У Євросоюзі 1 липня 2026 року завершився перехідний період регламенту MiCA: працювати з клієнтами з ЄС без ліцензії CASP стало не можна. Конструкція схожа на український задум — реєстр майданчиків, нагляд регулятора, обов’язок ліцензуватися. Але в ЄС був не лише текст, а й призначений нагляд із датами, і це дало результат — щоправда, жорсткий: частина майданчиків не пройшла і пішла з ринку разом із грошима клієнтів. Як це виглядало на практиці, ми розбирали в матеріалі про хвилю банкрутств криптобірж у ЄС.

Для українського читача звідси два висновки. Перший: спір «НБУ чи НКЦПФР» — не формальність, бо без призначеного нагляду регулювання не запускається взагалі. Другий: ліцензування майданчиків — це не лише захист, а й відсів, і на момент запуску українських правил варто розуміти, де саме лежать ваші активи.

Часті запитання

Чи треба платити податок, якщо криптовалюта просто лежить у гаманці? Ні. Саме володіння податкової події не створює, як і переказ між власними гаманцями. Податок виникає в момент отримання доходу: продаж за гривню чи іншу валюту, виведення на картку, оплата криптою товарів або послуг. Поки ви нічого не продали, декларувати за цим активом нічого, навіть якщо він сильно зріс у ціні.

Я продав крипту у 2025 році і нічого не задекларував — що робити зараз? Обидва строки за 2025 рік уже минули: декларація подавалася до 1 травня 2026 року, податок сплачувався до 1 серпня. Декларацію все одно потрібно подати, податок сплатити, а зверху нарахують штраф і пеню, яка зростає щодня. Що раніше ви це зробите, то менша підсумкова сума. Ситуацію зі значущими сумами краще розбирати з податковим консультантом.

Чи оподатковується обмін однієї криптовалюти на іншу? Прямої норми в чинному Податковому кодексі немає — це визнана сіра зона. Законопроєкт № 10225-д прямо виводить такий обмін з-під оподаткування, але його поки не ухвалено. Формально під час обміну відбувається вибуття майна, тому за великими операціями розумно зафіксувати курс обох сторін угоди і зберегти вивантаження.

Чи можна зменшити податок на суму, за яку я купував криптовалюту? Саме в цьому і полягає головний спір. Офіційна позиція податкової — базою є вся сума від продажу, витрати її не зменшують. Законопроєкт пропонує протилежне: оподатковувати позитивний фінансовий результат, тобто різницю. Поки закон не ухвалено, рішення про те, як рахувати, ви ухвалюєте на свій ризик — і підкріплюєте власною податковою консультацією.

Що буде з моєю криптою, коли закон нарешті ухвалять? Вона нікуди не подінеться: правовий статус у проєкті — рухоме майно у вигляді віртуальних активів. Зміняться правила розрахунку податку (базою стане прибуток), з’явиться неоподатковуваний мінімум у розмірі мінімальної зарплати і разова пільгова ставка на активи, куплені до набрання чинності законом. Розраховуватися криптою в Україні, як і раніше, не можна буде.

Чи побачить податкова мої операції на іноземній біржі? З часом — так. Стандарт CARF запрацював у 48 країнах з 1 січня 2026 року, майданчики там уже збирають дані, а перший автоматичний обмін між податковими органами намічено на 2027 рік. України в першій хвилі немає; за даними «Економічної правди», вона взяла зобов’язання впровадити CARF у 2027–2028 роках, а закону й офіційної дати поки немає. Але сам напрям заданий, і розрахунок на те, що закордонний майданчик назавжди лишиться невидимим, поступово перестає працювати.

Криптоподатки в Україні: що застаріє першим і де звіряти

Найшвидше зміняться три речі: статус законопроєкту № 10225-д (друге читання може відбутися будь-якої миті і змінити і ставки, і умови пільги), рішення про регулятора (НБУ чи НКЦПФР) і розмір мінімальної зарплати, до якого прив’язаний неоподатковуваний поріг — 8 647 ₴ діють з 1 січня 2026 року і будуть переглянуті.

Звіряти актуальність варто за першоджерелами: тексти законів і статуси законопроєктів — на офіційних ресурсах Верховної Ради, податкові роз’яснення — на сайті Державної податкової служби, а за своєю конкретною ситуацією — у власній індивідуальній податковій консультації, бо чужа вас не захищає.