Коротко (TL;DR)
Усе, що нижче, — розбір одного конкретного вікна: чотири тижні з 1 до 29 липня 2026 року. Це знімок, а не вічна істина, і частина цифр застаріє вже до наступного випуску звітності ФРС.
- Коротко (TL;DR)
- Що показують цифри за 1–29 липня 2026
- Хто насправді забрав гроші
- Чому баланс ФРС при цьому зростав: купівлі, які не верстат
- Пастка «нетто-ліквідності»: чому формула в липні збрехала
- Куди поділася подушка зворотного репо
- Три поповнення рахунку: 2023, 2025 і зараз
- Де насправді проходить «підлога» за резервами
- Що показує датчик стресу просто зараз
- Як стежити за цим самому: п’ять рядів і один спред
- Сценарії до кінця вересня 2026 і рівні, на яких вони ламаються
- Ризики та слабкі місця: чим цей розбір може помилятися
- FAQ
- Доларової ліквідності за це вікно стало менше на $151 млрд (−2,55%). Але зробила це не ФРС: її баланс за ті самі чотири тижні, до 29 липня 2026, не скоротився, а зріс на $13,6 млрд.
- Гроші забрало Казначейство США. Залишок на його рахунку у ФРС зріс із $807,4 млрд 1 липня до $970,4 млрд 29 липня 2026 — плюс $163,1 млрд.
- Головна відмінність від попередніх разів — платити довелося банкам. Раніше такі поповнення оплачував буфер зворотного репо, але він порожній: $2,15 млрд на 31 липня 2026 проти піку $2 553,7 млрд у грудні 2022.
- Чиста механіка видно на двох останніх тижнях липня: з 15 до 29 липня 2026 рахунок Мінфіну додав $174,5 млрд, а банківські резерви втратили $158,2 млрд. Майже один до одного.
- Панікувати зарано, і це можна перевірити. Датчик напруження грошового ринку мовчить: ставка SOFR 3,65% на 30 липня 2026 точно дорівнює ставці за резервами, а не відірвалася вгору, як у вересні 2019 року.
- Найкорисніше для читача — не висновок, а поправка до інструмента. Популярна формула «нетто-ліквідності» у липні 2026 розійшлася з реальними резервами банків за знаком. Нижче розбираємо, чому і що дивитися замість неї.
Що показують цифри за 1–29 липня 2026
Почнімо з розкладання. «Ліквідність» у цих розмовах майже завжди означає один показник: баланс ФРС мінус рахунок Казначейства мінус зворотне репо. Розберімо його по частинах за наше вікно.Компонент (ряд FRED) 1 липня 2026 29 липня 2026 Зміна Баланс ФРС (WALCL) $6 724,6 млрд $6 738,2 млрд +$13,6 млрд Рахунок Мінфіну США у ФРС (WDTGAL) $807,4 млрд $970,4 млрд +$163,1 млрд Зворотне репо (RRPONTSYD) близько $1,0 млрд близько $2,6 млрд +$1,6 млрд Нетто-ліквідність (розрахунок) $5 916,2 млрд $5 765,2 млрд −$151,0 млрд Банківські резерви (WRESBAL) $2 966,9 млрд $2 984,6 млрд +$17,7 млрд
Перше, що впадає в око: у формулі зменшився рівно один доданок — і це не баланс ФРС. Друге, куди цікавіше, — останній рядок. Про нього окрема розмова трохи нижче.
Для контексту ринку: біткоїн на 3 серпня 2026 торгується близько $62 646 (Binance), це нижче за 200-денну середню ($71 003). Якщо ви стежите за ціною протягом дня, зручно тримати поряд графік на Binance — але одразу застережу, що пов’язувати денний рух ціни з тижневими даними за резервами безпосередньо не варто, і чому — у розділі про сценарії.
Хто насправді забрав гроші
Рахунок Казначейства у ФРС (в англомовних матеріалах — TGA, Treasury General Account) — це розрахунковий рахунок американського уряду. Не метафора, а буквально рахунок: туди надходять податки та гроші від розміщення держоблігацій, звідти йдуть виплати — пенсії, зарплати, відсотки за боргом.
Далі працює проста бухгалтерія. Баланс ФРС зобов’язаний сходитися. Резерви банків і рахунок Казначейства сидять на одному й тому самому боці балансу — у зобов’язаннях. Отже, якщо Мінфін позичив грошей у ринку й поклав їх собі на рахунок у ФРС, ці гроші фізично пішли з банківської системи. Не «подорожчали», не «стали менш доступними» — пішли. Кожен долар на рахунку уряду — це долар, якого більше немає в резервах банків.
Саме тому питання «хто керує ліквідністю» має не такий очевидний відповідь, як здається. Ми звикли, що грошима розпоряджається центробанк, але в Мінфіну США є свій важіль, і працює він повз рішення щодо ставки. Казначейство не голосує за пом’якшення чи посилення — воно просто вирішує, скільки позичити й скільки тримати на рахунку. Ефект виходить монетарний, а рішення ухвалюється з бюджетних причин.
У липні 2026 цей важіль спрацював на повну. І, що важливо, не рівномірно: у першій половині місяця Мінфін, навпаки, витрачав — до 8 липня 2026 залишок рахунку опускався до $749,2 млрд. Основний набір припав на два останні тижні.
Чому баланс ФРС при цьому зростав: купівлі, які не верстат
Це той факт, повз який пройшли майже всі розбори: ФРС у липні 2026 не вилучала ліквідність. Вона її додавала.
З грудня 2025 року Комітет з операцій на відкритому ринку (FOMC) визнав, що резервів у системі стало «достатньо» (у термінології ФРС — ample), і доручив торговому підрозділу Нью-Йоркського ФРБ почати купівлю казначейських векселів. Офіційна назва — reserve management purchases, купівлі для управління резервами. Темп — $40 млрд на місяць із середини грудня 2025 року.
Ключове, і на цьому варто спинитися: це не запуск друкарського верстата. Різниця принципова. За кількісного пом’якшення та посилення центробанк змінює спрямованість політики — тисне на довгі ставки, стимулює або гальмує економіку. Тут інше: ФРС компенсує механічний відтік резервів, щоб не втратити контроль над короткою ставкою. Сама ФРС формулює це прямо — такі купівлі не означають зміни курсу грошової політики.
Аналогія проста. Уявіть басейн із постійним витоком. Долив води до попереднього рівня — це не «наповнення басейну», це компенсація витоку. Рівень той самий, просто він не падає.
Чому купівлі почали саме в грудні 2025, за чотири місяці до того, як вони знадобилися? Тому що ФРС заздалегідь порахувала, що квітневий податковий сезон 2026 року різко перекачає гроші на рахунок Казначейства. Так і вийшло: у тижні навколо податкової дати квітня 2026 резерви впали приблизно на $300 млрд. Але завдяки заздалегідь купленим векселям система пройшла це без стресу — ставки смикнулися слабко й ненадовго.
Тобто картина «Мінфін качає, а зловити нікому» хибна. Ловлять — і свідомо, за заздалегідь оголошеним планом.
Пастка «нетто-ліквідності»: чому формула в липні збрехала
Тепер повернімося до останнього рядка таблиці, і це найпрактичніша частина розбору.
Показник нетто-ліквідності ФРС — баланс мінус рахунок Казначейства мінус зворотне репо — став у криптосередовищі майже народним індикатором. Логіка за ним розумна: він приблизно оцінює, скільки грошей лишилося в системі. Слово «приблизно» тут несе всю вагу.
За наше вікно цей показник упав на $151 млрд. А банківські резерви — тобто та сама величина, яку формула намагається оцінити, — за те саме вікно зросли на $17,7 млрд. Показники розійшлися не на відсотки. Вони розійшлися за знаком.
Причина не в помилці даних, а в самій формулі. Резерви банків — це активи ФРС мінус усі інші її зобов’язання, а не тільки рахунок Казначейства та зворотне репо. За дужками лишаються готівка в обігу, рахунки іноземних центробанків, капітал ФРС тощо. Поки ці статті змінюються повільно, формула працює непогано. Коли вони ворушаться — вона бреше.
Тижнева розбивка пояснює й другу половину загадки. Місячний підсумок за резервами вийшов додатним лише тому, що перші два тижні липня 2026 були сильними: плюс $132 млрд до 8 липня і плюс $44 млрд до 15 липня — Мінфін тоді витрачав. Потім усе розвернулося: мінус $81 млрд до 22 липня і мінус $78 млрд до 29 липня 2026.
Ось пряма арифметика руху, про який ідеться. З 15 до 29 липня 2026 рахунок Казначейства зріс на $174,5 млрд, а резерви банків скоротилися на $158,2 млрд. Співвідношення приблизно 1 до 0,91 — майже один до одного, а залишок пояснюється тими самими «іншими зобов’язаннями».
Практичний висновок: якщо ви стежите за ліквідністю за популярною формулою, додайте до неї ряд WRESBAL. Він показує резерви безпосередньо, без посередників і припущень.
Куди поділася подушка зворотного репо
Щоб зрозуміти, чому той самий маневр Мінфіну раніше проходив непомітно, потрібен ще один елемент.
Зворотне репо (ON RRP) — це депозит овернайт у ФРС для тих, кому звичайний рахунок у центробанку не належить: передусім для фондів грошового ринку. Фонд віддає ФРС гроші на ніч, отримує відсоток і заставу у вигляді держоблігацій, зранку угода розвертається. Для системи це парковка для зайвої готівки.
У 2021–2023 роках ця парковка була забита вщент — на піку $2 553,7 млрд на 30 грудня 2022 року. І ось у чому була її роль: коли Мінфін розміщував векселі, купували їх переважно ті самі фонди грошового ринку, дістаючи гроші зі зворотного репо. Гроші перетікали з однієї кишені ФРС до іншої, а резерви банків лишалися недоторканими.
Сьогодні цієї парковки немає. $2,15 млрд на 31 липня 2026 — це мінус 99,9% від піку. Причому спустошення йшло не ривком, а трьома роками: $2 034,3 млрд на 30 червня 2023, $664,6 млрд на 28 червня 2024, $460,7 млрд на 30 червня 2025, $106,0 млрд на 31 грудня 2025.
Є тонкість, про яку варто знати, якщо рахуватимете самі. Ряд RRPONTSYD показує лише внутрішнє зворотне репо. У повному звіті ФРС фігурують і зворотні репо іноземних офіційних рахунків, і там суми зовсім іншого порядку. Для нашого вікна це картину не змінює — обидві величини малі поряд зі $174 млрд руху за рахунком Казначейства, — але формулу це уточнює.
Підсумок простий: буфера між Мінфіном і банками більше немає. Раніше платив той, у кого були зайві гроші. Тепер платять банки.
Три поповнення рахунку: 2023, 2025 і зараз
Один епізод — це анекдот. Порівняймо три.2023 рік 2025 рік Липень 2026 Що робив Мінфін Відновлював рахунок після стелі держборгу, понад $550 млрд за червень–серпень Відновлював рахунок після зняття стелі, приблизно +$707 млрд до 29 жовтня 2025 +$163,1 млрд за 1–29 липня 2026 Чи був буфер репо Так, понад $2 трлн Уже майже немає (близько $28 млрд до серпня 2025) Ні, $2,15 млрд на 31 липня 2026 Хто заплатив Фонди грошового ринку зі зворотного репо (мінус майже $1 трлн) Банки: ліквідність системи пішла до мінімуму з початку скорочення балансу Банки: мінус $158,2 млрд за 15–29 липня 2026 Реакція ФРС Жодної, буфер упорався сам Визнала резерви «достатніми», з грудня 2025 почала купувати векселі Купівлі тривають, темп коригується щомісяця Чим скінчилося для ринку Спокійно; за денними закриттями Binance за 1 червня — 31 серпня 2023 біткоїн втратив 3,3%, ефір — 11,6% Помітне посилення грошового ринку — воно й змусило ФРС втрутитися Відкрите питання, див. сценарії нижче
З цієї таблиці видно те, чого не видно з одного епізоду: річ не в розмірі поповнення, а в тому, чи є буфер і чи реагує ФРС. У 2023-му буфер був — обійшлося без втручання. У 2025-му буфера не стало — знадобилося втручання. У 2026-му втручання працює заздалегідь.
Корисно подивитися й на трек-рекорд самої цієї тези. У серпні 2025 року Delphi Digital випустила докладний розбір із правильною механікою: буферів не лишилося, поповнення рахунку вдарить по чутливих місцях. Але першим пунктом у списку вразливостей там стояло «ФРС продовжує вилучати близько $60 млрд на місяць». Через чотири місяці ФРС не просто перестала вилучати — вона почала купувати. Механіку звіт описав правильно, а реакцію регулятора в модель не заклав. Це типова слабкість такого класу моделей: вони добре рахують відтік і погано враховують, що на тому боці сидить інституція, яка на відтік дивиться і вміє відповідати.
Де насправді проходить «підлога» за резервами
Далі найсуперечливіше питання: скільки резервів має лишитися, щоб стало погано. Тут багато впевнених цифр і мало обґрунтувань.
Часто цитують оцінку «близько $2,2 трлн, приблизно 8% ВВП». Проблема в тому, що вона з травня 2023 року. Відтоді банківська система зросла, платіжні обсяги зросли, а разом з ними зріс і попит банків на резерви — на це прямо вказує сама ФРС. Користуватися трирічною оцінкою як поточним порогом не можна.
Є надійніший спосіб: подивитися не на чужі оцінки, а на поведінку ФРС. Вона розкриває поріг краще за будь-які слова.
- У грудні 2025 року FOMC визнав резерви «достатніми». Рівень тоді був $2 858,3 млрд на 3 грудня 2025 і $2 957,4 млрд на 31 грудня 2025.
- Квітневий провал 2026 року ФРС навмисно не дала пробити нижче за рівні кінця 2025 року. Фактичний мінімум — $2 901,8 млрд на 22 квітня 2026.
- Зараз, на 29 липня 2026, резерви становлять $2 984,6 млрд.
Тобто запас до рівня, який ФРС своїми діями позначила як нижню межу комфорту, — приблизно $27–126 млрд. Для порівняння: за два останні тижні липня 2026 резерви впали на $158,2 млрд. Ще один такий відрізок — і розмова була б уже іншою.
І тут важлива нелінійність. За опитуванням фінансових директорів банків, яке проводить ФРС, щоб розлучитися навіть з помірним обсягом резервів, банкам потрібне велике зростання ставок овернайт. Читається це і у зворотний бік: помірне зниження резервів здатне спричинити суттєве зростання ставок. Крива крута, тому «ще трохи» тут не означає «ще трохи наслідків».
Заразом про масштаб, щоб трильйони не висіли в повітрі: портфель ФРС на травень 2026 — близько $6,4 трлн, або 20% ВВП США, проти піку приблизно $8,5 трлн (33% ВВП) після пандемії.
Що показує датчик стресу просто зараз
Усі попередні міркування — про запас міцності. Але є показник, який відповідає на питання «чи погано вже зараз» прямо, і перевіряється він за хвилину.
Дивитися треба на різницю між ринковою ставкою забезпеченого кредиту овернайт (SOFR) і ставкою, яку ФРС платить банкам за резервами (IORB). Логіка проста: якщо резервів достатньо, банку немає сенсу позичати на ринку дорожче, ніж він отримує від ФРС. Щойно резервів бракує, ринкова ставка відривається вгору — це і є сигнал дефіциту.
На 30 липня 2026: SOFR 3,65%, IORB 3,65%, ефективна ставка федеральних фондів 3,63%. Жодного відриву вгору. Ба більше, ставка федеральних фондів іде на 2 базисні пункти нижче за ставку за резервами.
Контрольний приклад того, як виглядає справжній дефіцит, — вересень 2019 року. Тоді зійшлося все одразу: корпоративні податки пішли на рахунок Казначейства, того ж дня йшли розрахунки за новим випуском облігацій, а резерви вже були підтиснуті двома роками скорочення балансу. Результат: SOFR підскочила з 2,20% 13 вересня 2019 року до 5,25% 17 вересня 2019 року — плюс близько 305 базисних пунктів за чотири дні. (В окремих угодах усередині дня ставки йшли ще вище; 5,25% — це офіційне значення SOFR, медіана за обсягом.)
Інгредієнти липня 2026 року на диво схожі на 2019-й. А вибуху немає, і причина називана: відтоді у ФРС з’явився постійний механізм репо — вікно, де банк під заставу держоблігацій завжди може отримати гроші за відомою ставкою. У грудні 2025 року ФРС зняла з нього загальний ліміт. Тобто «подушки немає» — правда про зворотне репо, але «запобіжника немає» — неправда.
Як стежити за цим самому: п’ять рядів і один спред
Усе, що описано вище, обчислюється безкоштовно й без передплат на даних FRED — базі Федерального резервного банку Сент-Луїса. Ось мінімальний набір.
WRESBAL— банківські резерви. Головний ряд, якого в популярній формулі немає. Оновлюється щотижня, по четвергах.WDTGAL— рахунок Мінфіну США у ФРС. Зростає — гроші йдуть із системи, падає — повертаються.WALCL— баланс ФРС цілком. Потрібен, щоб відрізняти «ФРС вилучає» від «Мінфін вилучає».RRPONTSYD— зворотне репо. Зараз майже нуль, і це саме собою інформація: буфера немає.SOFRіIORB— та сама пара для спреду. Якщо SOFR стійко йде вище за IORB — ось це вже подія.
Окремо варто стежити за щомісячним оголошенням темпу купівлі векселів: Нью-Йоркський ФРБ публікує його приблизно на дев’ятий робочий день місяця. Це випереджальний сигнал, бо показує, як сама ФРС оцінює ситуацію. З 17 червня 2026 року в її формулюваннях з’явилася й можливість тимчасової паузи в купівлях — отже, інструмент працює в обидва боки.
Якщо хочеться зібрати все це в одному місці й не відкривати шість вкладок, у нас є окремий розбір, як зібрати свій макродашборд на FRED і календарі засідань ФРС.
Одне застереження щодо методики. Ряди за резервами та рахунком Казначейства тижневі й усереднені, а SOFR — денна. Зіставляти їх «в один день» некоректно: тижневі дані згладять рівно той пік, який ви шукаєте.
Сценарії до кінця вересня 2026 і рівні, на яких вони ламаються
Нижче не прогнози ціни, а сценарії режиму: що має відбуватися з даними, щоб кожна версія лишалася чинною, і яке спостереження її спростовує.
Сценарій А. Основний тиск позаду. Спирається на план запозичень Мінфіну: 4 травня 2026 року Казначейство оголосило, що розраховує позичити $671 млрд за липень–вересень і вийти до 30 вересня 2026 року на залишок рахунку $950 млрд. Фактичні $970,4 млрд на 29 липня 2026 цей орієнтир уже перевищують. Якщо план не переглянуто, основну частину поповнення кварталу зроблено, далі рахунок радше знижується, а резерви повертаються. Чим спростовується: якщо Мінфін підвищує орієнтир за залишком рахунку на серпневому раунді рефінансування, або якщо рахунок продовжує зростати після першої половини серпня 2026. Тоді сценарій недійсний, і працює наступний.
Сценарій Б. Тиск триває, ФРС компенсує. Керівник портфеля ФРС 9 липня 2026 року прямо попередив, що в липні та серпні ринку доведеться перетравити великий обсяг розміщення векселів і умови можуть посилитися. Якщо так, темп купівлі векселів зросте, баланс ФРС продовжить зростати, а резерви втримаються біля нинішніх рівнів. Чим спростовується: якщо резерви йдуть нижче за приблизно $2,86 трлн, а темп купівлі при цьому не підвищується. Це означатиме, що ФРС або змінила оцінку достатності, або реагує повільніше, ніж іде відтік.
Сценарій В. Напруження у водопроводі. Найменш імовірний за поточними даними, але саме його треба вміти розпізнати. Ознака одна і вона однозначна: SOFR стійко, кілька днів поспіль, торгується вище за IORB, а не врівень. Услід за цим зазвичай зростає використання постійного механізму репо. Чим спростовується: збереженням нульового спреду SOFR до IORB. Поки він нульовий, розмови про дефіцит резервів — це розмови про майбутнє, а не про теперішнє.
Що з цього випливає для ринку ризикових активів, включно з криптовалютами. Режим ліквідності — це тло, а не сигнал на угоду: він зміщує ймовірності, а не задає напрямок на конкретному тижні. Історичний матеріал радше охолоджує очікування в обидва боки. За поповнення рахунку 1 червня — 31 серпня 2023 року біткоїн втратив 3,3%, а ефір — 11,6% (наш розрахунок за денними закриттями Binance). Тобто ефект виявився не обвалом першого, а відставанням ризикованіших активів: високобетовий актив просів приблизно втричі з половиною сильніше. Найближчий календарний орієнтир — засідання FOMC 15–16 вересня 2026 року.
Ризики та слабкі місця: чим цей розбір може помилятися
Чесний список слабких місць — він же список того, за чим стежити. Розкладу окремо ризики самого ринку і ризики моделі, за якою ми його читаємо.
Де може помилятися модель «Мінфін відкачує ліквідність»
- Рахунок працює в обидва боки, і про це забувають. Поповнення рахунку Казначейства вилучає гроші, але витрачання повертає їх у систему точно тим самим механізмом. Перша половина липня 2026 це й показала: до 8 липня залишок опустився до $749,2 млрд, і резерви за той тиждень зросли на $132 млрд. Модель, яка вміє рахувати лише відтік, систематично малюватиме картину похмурішою за реальну.
- Дані виходять із затримкою і потім переглядаються. Ряди за резервами та рахунком Казначейства тижневі, публікуються по четвергах за вже минулий тиждень і підлягають уточненню. Будь-який висновок «просто зараз відбувається ось це» насправді описує стан кількаденної давнини. Денну оперативність дає лише щоденна звітність Казначейства, а вона обчислюється інакше, ніж тижневий ряд, і стикувати їх «в лоб» не можна.
- Лаг реакції — оцінка, а не константа. Розхожа цифра «крипта відповідає на зміну грошової маси приблизно через 70 днів» — це підігнане середнє за минулими епізодами, а не фізичний закон. Лаг гуляє залежно від режиму, а на окремих відрізках зв’язок рветься зовсім. Використовувати його як таймер для конкретної дати не можна — він годиться лише щоб розуміти, що реакція не миттєва.
- Формула може брехати в обидва боки. Ми розібрали випадок, коли нетто-ліквідність показала картину гіршою за фактичну. Можливий і дзеркальний: вона покаже поліпшення там, де резерви банків не зросли.
- «Підлога» за резервами виведена, а не оголошена. Рівень $2,86–2,96 трлн — це наша реконструкція за поведінкою ФРС, а не офіційний поріг. ФРС ніде не зобов’язувалася його захищати і прямо каже, що достатність — це діапазон, а не точка. Попит банків на резерви до того ж змінюється: пом’якшення вимог до ліквідності здатне опустити цю межу, а перехід на миттєві платежі — підняти.
- Зв’язок із криптою слабший, ніж заведено думати. Між тижневими даними за резервами і денною ціною біткоїна немає надійної стійкої залежності. Усе, що дає цей розбір, — розуміння тла, а не підстава для рішень щодо конкретної угоди.
Де може помилятися сам сценарій
- План Мінфіну міг застаріти. Цифри $671 млрд і $950 млрд оголошені 4 травня 2026 року. Раунд рефінансування початку серпня 2026 може переглянути орієнтир угору, і тоді висновок «поповнення майже завершено» розвалюється. Це головний ризик усього розбору.
- Запас до «підлоги» за резервами малий. $27–126 млрд при тому, що два тижні липня 2026 з’їли $158,2 млрд.
- Нелінійність. Через крутизну кривої попиту банків на резерви погіршення, якщо воно почнеться, буде швидким і погано передбачуваним за строками.
- Зустрічний ризик — переоцінити загрозу. Квітень 2026 року показав, що ФРС гасить відтік навіть на $300 млрд без наслідків для ринку, а постійний механізм репо працює без загального ліміту. Ставка проти «водопроводу» у 2026 році програвала частіше, ніж вигравала.
Цікаво, що зв’язок працює і у зворотний бік, про що майже не пишуть. За тим самим опитуванням ФРС банки зазначають: перехід до миттєвих платежів у режимі 24/7 може збільшити їхній попит на резерви, і частина респондентів каже те саме про поширення платіжних стейблкоїнів. Тобто крипта тут не лише пасажир ліквідності, а й чинник, що впливає на те, скільки резервів системі потрібно.
FAQ
Якщо ФРС купує векселі, отже, знову увімкнули друкарський верстат? Ні. Друкарський верстат — це коли центробанк змінює курс політики, щоб стимулювати економіку. Тут ФРС просто компенсує механічний відтік резервів, щоб утримати контроль над короткою ставкою. Вона сама підкреслює, що такі купівлі не означають зміни курсу. Практична різниця: обсяг прив’язаний не до цілей щодо економіки, а до того, скільки грошей витекло на рахунок Казначейства.
Чому не можна просто дивитися на нетто-ліквідність, як усі?
Можна, але з поправкою. Ця формула — приблизна оцінка резервів, і в липні 2026 року наближення зламалося: формула показала мінус $151 млрд, а фактичні резерви за те саме вікно зросли на $17,7 млрд. Додайте до свого набору ряд WRESBAL, і такої помилки не буде.
Наскільки ми близько до повторення вересня 2019 року? За складом подій — схоже, за показаннями приладів — ні. Головний датчик, різниця між SOFR і ставкою за резервами, на 30 липня 2026 року дорівнює нулю, тоді як у 2019-му SOFR за чотири дні пішла з 2,20% до 5,25%. Плюс відтоді у ФРС з’явився постійний механізм репо, ліміт з якого знято.
Отже, для біткоїна це погана новина? Дані не дають такої однозначної відповіді. Стиснення ліквідності — несприятливе тло, але в аналогічному епізоді 1 червня — 31 серпня 2023 року біткоїн втратив 3,3%, а сильніше падав ризикованіший сегмент: ефір втратив 11,6% (розрахунок за денними закриттями Binance). До того ж, якщо план Мінфіну не переглянуто, основна частина поповнення вже позаду. Тло тут зміщує ймовірності, а не визначає ціну.
Що конкретно дивитися найближчими тижнями?
Три речі: залишок на рахунку Мінфіну (ряд WDTGAL) — чи продовжує він зростати після першої половини серпня 2026; рівень резервів (WRESBAL) відносно позначки близько $2,86 трлн; і різницю SOFR з IORB. Плюс щомісячне оголошення темпу купівлі векселів від Нью-Йоркського ФРБ.
Що з цих цифр застаріє першим? Найшвидше — сам залишок рахунку Казначейства та резерви: вони оновлюються щотижня, і дані на 29 липня 2026 року до кінця серпня будуть історією. Довше тримаються структурні речі: порожній буфер зворотного репо, факт купівлі векселів і крутизна кривої попиту на резерви. Свіжі значення завжди є на FRED за переліченими вище тикерами.



