Коротко (TL;DR)
На коробці апаратного гаманця пишуть «CC EAL5+» або «CC EAL6+». Це сертифікат Common Criteria — міжнародного стандарту оцінювання безпеки. Проблема в тому, що майже всі розуміють цей напис неправильно.
- Коротко (TL;DR)
- Що таке Secure Element простими словами
- Що таке Common Criteria і шкала EAL
- Що означає «+» і чому він важливіший за цифру
- Головне: у реєстрі немає жодного гаманця
- Один чип — два сертифікати: звідки береться плутанина
- Що стоїть у Ledger, Trezor і NGRAVE
- Скільки у світі сертифікатів EAL7
- Кейс: сертифікат був, а дірку знайшли
- Що ламали у 2025–2026 роках
- Чого сертифікація не покриває
- Як цим користуватися, коли обираєте пристрій
- Слабкі місця цього розбору
- FAQ
Три речі, заради яких варто читати далі.
Сертифіковано не гаманець, а чип усередині нього. Ми розібрали офіційний реєстр чинних сертифікатів станом на 28 липня 2026 року. Ні Ledger, ні Trezor, ні NGRAVE, ні Tangem там немає взагалі. Є STMicroelectronics, Infineon, NXP, Samsung, Thales — виробники мікросхем. Формулювання «сертифікований гаманець» не існує як факт.
Різниця між EAL5+ і EAL6+ — не у стійкості до зламу. Обидва щаблі вимагають найвищого рівня аналізу вразливостей: у п’ятого його додають тим самим «плюсом», у шостого він входить у базовий пакет. Крок з п’ятого рівня на шостий додає глибину формальної перевірки проєкту, а не нові бар’єри для нападника. Сам Ledger на своїй освітній сторінці пише прямо: вище за EAL5+ стійкість до атак уже не зростає.
Число не гарантує, що зламати не можна. Найкраща ілюстрація — Trezor Safe 3: сертифікований чип рівня EAL6+ у пристрої стояв, але криптографічні операції виконував звичайний мікроконтролер, і обійшли саме його.
Практичний висновок: сертифікат — корисний, але вузький сигнал. Він каже «цей конкретний чип незалежно перевірено за такою-то методикою» і нічого не каже про прошивку, застосунок і ваші звички. Гаманець купують заради одного завдання — вивести накопичення з біржі на кшталт Binance у власне зберігання, і розв’язує його не цифра на коробці, а зв’язка «доречне залізо плюс акуратна поведінка».
Дані актуальні на 28 липня 2026 року.
Що таке Secure Element простими словами
Secure Element (захищений елемент) — це окрема мікросхема, спроєктована так, щоб чинити опір фізичному розкриттю та аналізу. Завдання в неї вузьке: зберігати секрети й виконувати з ними операції, не видаючи самі секрети назовні.
Такі чипи придумали не для криптовалют. Вони стоять у банківських картках, паспортах і SIM-картках — Ledger у своїй академії описує їх саме так. Індустрія захищених мікросхем існує кілька десятиліть, у неї є відпрацьовані методики оцінювання, і криптогаманці просто взяли готовий компонент.
Чим захищений чип відрізняється від звичайного мікроконтролера? Звичайний мікроконтролер — універсальний процесор: він виконує програму й не розрахований на те, що хтось світитиме в нього лазером або смикатиме живлення в точно розрахований момент. Захищений елемент проєктується з розрахунком саме на такого супротивника: у нього є датчики аномалій, екранування, захист пам’яті, стійкість до аналізу енергоспоживання.
В апаратному гаманці захищений елемент розв’язує два завдання. Перше — зберігання ключів і PIN-коду. Друге — підтвердження справжності пристрою: чип містить заводський сертифікат виробника, за яким застосунок перевіряє, що перед ним не підробка. Trezor описує цю роль окремим пунктом у своїй базі знань.
Важлива деталь, до якої ми повернемося: наявність захищеного чипа в пристрої не означає, що вся криптографія виконується всередині нього. Це різні речі.
Що таке Common Criteria і шкала EAL
Common Criteria — міжнародний стандарт оцінювання безпеки ІТ-продуктів. Виробник замовляє незалежну лабораторію, та перевіряє продукт за заздалегідь описаною методикою, національна агенція видає сертифікат. Для чипів, які стоять у гаманцях, це найчастіше французька агенція ANSSI і загальноєвропейська схема EUCC.
EAL (Evaluation Assurance Level) — рівень довіри до результатів цього оцінювання. Рівнів сім, від EAL1 до EAL7. І тут криється перше непорозуміння.
Шкала EAL вимірює суворість перевірки, а не кількість захисту. Кожен наступний щабель потребує докладнішої документації, формальнішого опису архітектури й глибшого аналізу — так це формулюють і профільні консультанти з сертифікації, і довідники зі смарт-карт.
Груба аналогія. Уявіть два будинки. Перший оглянув один інспектор за коротким списком. Другий перевіряли троє, з кресленнями, розрахунками й розкриттям стін. Другий будинок перевірено суворіше — але це не означає, що в нього автоматично товщі стіни. Товщина стін і глибина перевірки — незалежні характеристики, і EAL вимірює другу.Рівень Що додає Де застосовується EAL1–EAL3 Базова перевірка функцій і документації Масові ІТ-продукти з невисокими вимогами EAL4+ Систематичний аналіз вразливостей Платіжні карткові платформи EAL5+ Формальне моделювання безпеки Чипи біометричних паспортів, держдокументи EAL6+ Напівформальна верифікація самої реалізації Найчутливіші захищені елементи, SIM та eSIM EAL7 Повна формальна верифікація проєкту Таємні та військові застосування
Що означає «+» і чому він важливіший за цифру
EAL5+ — це не «рівень між 5 і 6». Плюс означає augmentation: до базового рівня додано окремі вимоги понад обов’язкові.
Відкриваємо реєстр і дивимося, що конкретно стоїть за плюсом у чипів, які застосовують у гаманцях. Записи виглядають так: «EAL5+ ALC_DVS.2 ALC_FLR.2 AVA_VAN.5». Розшифруємо:
- AVA_VAN.5 — аналіз вразливостей на стійкість до нападника з дуже високим потенціалом. Це верхній щабель компонента й мінімальна планка для державних посвідчень особи та банківських чипів.
- ALC_DVS.2 — посилені вимоги до безпеки самої розробки, тобто до того, щоб чип не можна було зіпсувати на етапі виробництва.
- ALC_FLR.2 — формальна процедура усунення знайдених дефектів.
Тепер ключове спостереження, заради якого ми рахували картки. AVA_VAN.5 зазначено як доповнення у 295 картках із 298 рівня EAL5+ — і в жодній зі 132 карток EAL6+. Виглядає так, ніби в шостого рівня аналіз вразливостей слабший. Насправді навпаки: у базовий пакет EAL6 цей компонент входить від початку, тому доповнювати нічого і в рядок відповідності його не виносять. У EAL5 базовий компонент нижчий — звідси й «плюс».
Практичний висновок із цього простий: за здатністю чинити опір зламувачу високої кваліфікації обидва щаблі стоять на одній планці. Різниця рівнів — у тому, наскільки формально описано й верифіковано проєкт.
Європейська схема сертифікації EUCC цей висновок фактично узаконила. Як пояснюють консультанти з сертифікації, класичні Common Criteria прив’язували глибину гарантії передусім до номера EAL, де вище означало більше документації та процедурної суворості, а EUCC змістила основний критерій на рівень AVA_VAN — тобто прив’язала сертифікацію до аналізу вразливостей і реальної стійкості до атаки, а не до дотримання обсягу документації.
Саме про це Ledger написав на власній освітній сторінці ще до того, як почав продавати EAL6+ як перевагу: досягнення EAL5+ забезпечує найвищий рівень захисту за результатами тестів на проникнення, а вихід за EAL5+ вищої гарантії проти атак не дає. Формулювання виробника, не наше.
Головне: у реєстрі немає жодного гаманця
Тут починається частина, якої ми не зустріли в жодному матеріалі за темою.
Офіційний список чинних сертифікатів Common Criteria відкритий. Ми зняли його 28 липня 2026 року й розібрали програмно — 730 карток продуктів. Одразу застережемо охоплення: сторінка віддає лістинг порціями, і лише за розділом «ICs, Smart Cards and Smart Card-Related Devices and Systems», куди потрапляють захищені елементи гаманців, портал сам налічує 758 чинних сертифікатів. Тобто в нас на руках представницька вибірка лістингу, а не весь реєстр цілком. Далі шукали за іменами.
Ledger — нуль збігів. Trezor — нуль. SatoshiLabs — нуль. NGRAVE — нуль. Tangem — нуль. Coinkite — нуль. Слово wallet — нуль.
У реєстрі є STMicroelectronics, Infineon, NXP, Samsung, Thales, Shanghai Fudan, CEC Huada. Це виробники мікросхем. Сертифікують вони мікросхеми.
Із цього випливають два висновки, які варто тримати в голові, читаючи будь-яку рекламу гаманців.
Перший: сертифікат стосується компонента, а не виробу. У кожному записі реєстру явно зазначено Security Target (що саме оцінювалося) і Protection Profile (за яким профілем). Для чипів гаманців це «Security IC Platform Protection Profile» — профіль захисту платформи захищеної мікросхеми. Прошивка гаманця, його екран, кнопки, застосунок на комп’ютері в цей периметр не входять.
Другий: виробник гаманця оцінювання не проходив. Він купив сертифікований компонент. Це нормальна й правильна інженерна практика — але фраза «сертифікований гаманець» описує деталь усередині, а не пристрій.
Є ще одне застереження, про яке в крипто-сегменті не пишуть узагалі. Сам портал Common Criteria прямо вказує: якщо сертифікат заявляє рівень EAL3 або вище, але не заявляє відповідності спільному профілю захисту, то для цілей взаємного визнання в межах міжнародної угоди CCRA його слід трактувати як еквівалент EAL2. Чипи гаманців сертифіковано проти профілю захисту платформи за європейською схемою, і за логікою цієї схеми всередині європейського контуру рівень має визнаватися повністю — але такого застереження портал уже не робить, а саме його існування показує, що «EAL6+» не універсальна валюта.
Один чип — два сертифікати: звідки береться плутанина
Якщо пошукати, який рівень у чипа ST33K1M5 (він стоїть у старших моделях Ledger), можна знайти і EAL5+, і EAL6+. Зазвичай це списують на плутанину оглядачів. Реальність цікавіша.
У реєстрі в цього чипа одночасно чинні два різні сертифікати:Об’єкт оцінювання Рівень Платформа ST33K1M5A / ST33K1M5M B04 (сама мікросхема) EAL6+ Криптографічна бібліотека NesLib 6.11.6 на цій самій платформі EAL5+
Обидві цифри правильні. Вони просто про різні об’єкти. Мікросхему як платформу перевірили на шостому рівні, а криптографічну бібліотеку, яка на ній виконується, — на п’ятому з компонентом AVA_VAN.5.
Це й пояснює, чому про один і той самий гаманець в інтернеті ходять два числа. Сам виробник теж дає обидва: освітня сторінка Ledger говорить про EAL5+, маркетингова таблиця магазину — про EAL6+.
Звідси головна теза статті: число без зазначення об’єкта оцінювання не несе інформації. Питання «який у гаманця EAL» некоректне. Коректне питання — «що саме і за яким профілем сертифіковано».
Що стоїть у Ledger, Trezor і NGRAVE
Розберімо три конкретні випадки за офіційними даними виробників.
Ledger: єдина модель з EAL5+ — не та, про яку пишуть
Офіційна порівняльна таблиця Ledger дає рядок «Certified Secure Element» із п’ятьма значеннями: CC EAL6+, CC EAL6+, CC EAL6+, CC EAL5+, CC EAL6+. Колонка з EAL5+ — та, де 1,1-дюймовий монохромний OLED, USB і Bluetooth, батарея приблизно на п’ять годин роботи. Це Ledger Nano X.
Тобто за даними виробника EAL5+ у всій лінійці лише в Nano X. У Stax, Flex, Nano Gen5 і Nano S Plus — EAL6+.
При цьому оглядові сайти масово пишуть протилежне: що Nano S Plus іде як EAL5+, а в Stax «той самий EAL5+, що й у молодшій моделі». Перевірка за першоджерелом це спростовує, а реєстр пояснює причину розбіжності: у платформ різних поколінь чипів ST справді різні рівні — родина ST33K1M5 іде як EAL6+, раніша ST33J2M0 як EAL5+.
Зауваження на полях: практична різниця для власника при цьому близька до нуля, бо компонент AVA_VAN.5 присутній в обох випадках. Nano X відрізняється від старших моделей не «слабким захистом», а поколінням платформи.
Trezor: сертифікат плюс демонстративна відмова від сертифіката
Trezor Safe 3 і Safe 5 використовують Infineon OPTIGA Trust M (V3) — чип із сертифікатом Common Criteria EAL6+. Виробник окремо підкреслює, що цей чип доступний без угоди про нерозголошення: документацію можна читати, не підписуючи NDA. Для компанії, яка будує репутацію на відкритості, це осмислений аргумент.
У Safe 7 Trezor зробив крок, який вибивається із загальної логіки: додав другий захищений елемент — TROPIC01. У нього немає сертифіката Common Criteria, зате конструкція й реалізація відкриті для незалежного аудиту: опубліковано і опис апаратури, і вихідний код прошивки. Разом з основним мікроконтролером виходить три апаратні шари.
Це пряма ставка на інший спосіб довіри. Сертифікат каже «нам повірила лабораторія». Відкрита конструкція каже «перевірте самі». Жоден підхід не кращий строго: у першого є методика й авторитет, у другого — можливість незалежної перевірки без посередника. Варто лише не плутати формулювання: коли пишуть, що TROPIC01 «відповідає стандартам рівня EAL5+», ідеться про еквівалентність, а не про виданий сертифікат.
NGRAVE: EAL7 стосується програмного середовища, а не чипа
NGRAVE ZERO широко продається як «єдиний гаманець з EAL7». Формулювання самої компанії точніші.
На своїй сторінці NGRAVE пише, що поступово відкриватиме вихідний код усього, крім захищеного елемента й захищеної ОС, яка отримала сертифікат EAL7. У магазині формулювання ще пряміше: ZERO — «єдиний фінансовий продукт, що інтегрує ОС із сертифікатом EAL7». А власний анонс компанії називає і конкретний сертифікований продукт: це ProvenCore — довірене середовище виконання від Prove & Run, яке NGRAVE вбудувала у свій гаманець. Захищений чип у пристрою при цьому йде рівнем EAL5+.
Виходить ланцюжок із двох кроків: сертифікат EAL7 належить сторонньому програмному компоненту, який інтегровано в гаманець. Це не звинувачення в обмані — компанія коректно описує все на своїх сторінках. Зміщення відбувається далі, у переказах: огляди вже пишуть «EAL7-certified secure element» і «чип EAL7», тобто переносять сертифікат програмного середовища на мікросхему.
Скільки у світі сертифікатів EAL7
Розберімо масштаб, бо цифра 7 звучить як «просто на два краще, ніж 5».
За нашим знімком лістингу на 28 липня 2026 року — 730 карток продуктів, з них у 690 зазначено рівень EAL:Рівень Карток EAL5+ 298 EAL4+ 175 EAL6+ 132 EAL2+ 38 EAL7 та EAL7+ 4 інші рівні 43
Окрема деталь: у решти 40 карток рівня EAL немає взагалі — вони сертифіковані проти профілю захисту, без числа на шкалі. Отже, навіть усередині самої системи Common Criteria номер рівня не універсальна міра.
Чотири картки сьомого рівня на весь знімок. І жодна з них не чип і не споживчий пристрій: два діоди даних з EAL7+ (Arbit Data Diode 10 GbE та Fort Fox Hardware Data Diode — односпрямовані шлюзи для передавання інформації між мережами різної таємності) і дві віртуальні машини Java Card MultiApp від Thales з EAL7.
Причина проста: EAL7 потребує повної формальної верифікації — математичного доведення, що реалізація відповідає специфікації. Це здійсненно для простого пристрою з вузькою функцією і практично нездійсненно для складної системи. Діод даних, який уміє лише пропускати потік в один бік, — ідеальний кандидат. Універсальний гаманець з екраном, підтримкою сотень монет і оновлюваною прошивкою — ні.
Звідси й випливає, чому в NGRAVE сертифіковано саме програмне середовище, а не пристрій цілком.
Застереження про сам реєстр: він показує чинні сертифікати. За правилами, сертифікат тримається в списку п’ять років, після чого йде в архів, якщо строк не продовжено. Тож цей зріз — про сьогоднішній день, а не за всю історію.
Кейс: сертифікат був, а дірку знайшли
Теорія стає зрозумілішою на реальному прикладі.
У березні 2025 року дослідницький підрозділ Ledger Donjon опублікував роботу за лінійкою Trezor Safe. Вони перевикористали відому техніку voltage glitching — короткочасний збій живлення в точно розрахований момент — і обійшли механізми захисту від підміни пристрою в Trezor Safe 3. Safe 5 зачеплено не було: там стоїть новіший мікроконтролер. Атака потребувала повного фізичного розбирання пристрою, PIN-код і фразу відновлення дослідники не витягували.
Тепер найважливіше для нашої теми. У Trezor Safe 3 стоїть сертифікований за EAL6+ захищений елемент. Він нікуди не подівся і скомпрометований не був. Обійшли не його.
Причина в розподілі ролей: криптографічні операції в цій конструкції виконував основний мікроконтролер пристрою, а захищений елемент відповідав за зберігання PIN-коду й секретів і за підтвердження справжності. Мікроконтролер до сертифіката стосунку не має — і саме він виявився вразливою ланкою. Розбір дослідників окремо зазначає, що система перевірки справжності контролювала захищений елемент, але не мікроконтролер.
Це і є практичний зміст фрази «у сертифіката є межі». Він чесно покривав те, що покривав. Просто чутлива робота йшла в іншому місці.
Що ламали у 2025–2026 роках
Щоб картина була повною, зберімо три розкриття останніх півтора року — їх часто змішують в одне, хоча це три різні події.Коли Що Кого стосується Березень 2025 Ledger Donjon обійшов захист від підміни пристрою через voltage glitching Тільки Trezor Safe 3 Березень 2026 Незалежна академічна робота: ін’єкція збою по мікроконтролеру родини STM32U5, до 76 % успіху обходу перевірки PIN на випробуваному чипі Робота по самому чипу, а не по серійному пристрою Червень 2026 Ledger Donjon лазерною ін’єкцією збою обійшов перевірку підпису в чипі TROPIC01 Тільки Trezor Safe 7
Що спільного у всіх трьох і що з цього випливає.
Скрізь потрібен був фізичний доступ і лабораторне обладнання. Дистанційного сценарію не показано в жодному випадку. Це принципово: якщо ваш пристрій лежить удома й не потрапляв до чужих рук, жодна з цих робіт вас безпосередньо не стосується.
У жодному випадку не було витягнуто ключі чи фразу відновлення. У червневому розкритті Trezor окремо зазначив, що атака не дає змоги стійко підмінити прошивку пристрою, тобто не створює загрози підміни на шляху до покупця.
Усі три роботи — про кремній і його оточення, а не про сертифікат. Сертифікат оцінює конструкцію за методикою. Дослідник шукає спосіб обійти конструкцію фізично, а не на папері. Суперечності тут немає: навіть успішно сертифікований чип можна розкрити, якщо в нападника достатньо ресурсів і часу, і AVA_VAN.5 формулюється саме як стійкість до нападника з дуже високим потенціалом, а не як неможливість атаки.
Показова й реакція сторін. У червневому випадку дослідники публічно зазначили, що розробник чипа швидко визнав проблему, вступив у змістовне технічне обговорення й підтримав публічне розкриття. Для читача це корисніший сигнал, ніж номер рівня: як виробник поводиться, коли дірку таки знайшли.
Чого сертифікація не покриває
Зберімо межі в один список — це найпрактичніша частина.
- Прошивку гаманця. Сертифіковано чип, а не код, який виробник на ньому виконує.
- Застосунок на комп’ютері чи телефоні. Усе, що відбувається до того, як транзакція потрапила в пристрій, поза периметром.
- Атаки, вигадані після оцінювання. Перевірку проводять проти описаного набору загроз на момент оцінювання. Техніка, що з’явилася через два роки, сертифікатом не покрита за побудовою.
- Ланцюг постачання за межами заводу. Сертифікат покриває безпеку розробки й виробництва чипа, але не гарантує, що до вас доїхала недоторкана коробка.
- Вашу поведінку. Жоден рівень EAL не рятує від уведеної на сторонньому сайті фрази відновлення. Це найчастіша причина реальних втрат, і до кремнію вона стосунку не має.
Варто додати й зворотне. Планка AVA_VAN.5 — не декорація. Це той самий рівень аналізу вразливостей, який застосовують до банківських чипів і біометричних паспортів. Пристрій із таким чипом об’єктивно краще захищений від фізичного вилучення ключів, ніж пристрій без захищеного елемента взагалі — як, наприклад, знятий з продажу Trezor Model T без захищеного чипа. Сертифікат варто сприймати не як гарантію, а як незалежно перевірений факт про конкретний компонент.
Як цим користуватися, коли обираєте пристрій
Практична інструкція замість міфів.
1. Не обирайте за номером рівня. Різниця між EAL5+ і EAL6+ у чипів гаманців лежить у глибині формальної верифікації, а не в опорі зламу. Модель з EAL5+ не «менш захищена» — імовірніше, у неї чип попереднього покоління.
2. Дивіться на наявність захищеного елемента як на бінарну ознаку. Є або немає — ось значуща різниця. Пристрій без захищеного елемента покладається лише на мікроконтролер, і це принципово інший рівень стійкості до фізичного доступу.
3. Питайте, що робиться всередині чипа. Тут криється реальна відмінність між конструкціями. Зберігання ключів у захищеному елементі й виконання криптографії в захищеному елементі — не те саме, і кейс Trezor Safe 3 показав різницю на практиці.
4. Перевіряйте формулювання. «Сертифікований чип» і «сертифікований пристрій» — різні твердження, і друге, строго кажучи, не трапляється. «Відповідає стандартам рівня EAL5+» не дорівнює «має сертифікат EAL5+». «Сертифікована ОС» не дорівнює «сертифікований чип».
5. Пам’ятайте про пропорцію. Усі відомі обходи захищених елементів потребували фізичного доступу й лабораторного обладнання. Ваш реальний ризик майже напевно лежить не тут, а у фішингу й у тому, куди ви вводите фразу відновлення. Обирати пристрій за третім знаком сертифіката, а потім віддати 24 слова за посиланням із листа — поширений спосіб втратити гроші.
Як ці п’ять ознак складаються в конкретну покупку, показано в окремому розборі — як обрати апаратний гаманець: дерево рішень за сценаріями, таблиця тринадцяти моделей і те, у що обходиться володіння понад ціну на вітрині.
Слабкі місця цього розбору
Розділ, якого не буває в маркетингу.
Ми дивилися чинний реєстр, а не всю історію. Сертифікати старші за п’ять років ідуть в архів. Можливо, у якогось виробника гаманців був сертифікат, строк якого минув. Наше твердження точне: на 28 липня 2026 року у списку чинних їх немає.
Відповідність «модель — колонка таблиці» ми відновлювали за технічними характеристиками. Офіційна таблиця Ledger не підписує колонки назвами в машиночитаному вигляді; ми зіставили колонку з EAL5+ за описом пристрою (1,1 дюйма, Bluetooth, батарея на п’ять годин). Це однозначно вказує на Nano X, але формально це наша інтерпретація першоджерела, а не його пряме твердження.
Рівень чипа не дорівнює рівню конкретної збірки. В однієї родини мікросхем буває кілька ревізій з різними сертифікатами. Точну відповідність «ця партія пристроїв — цей сертифікат» публічно не розкриває жоден виробник гаманців.
Ми не проводили фізичних тестів. Усе викладене спирається на реєстр, документацію виробників і опубліковані роботи дослідників. Власних лабораторних перевірок ми не робили і чужі за свої не видаємо.
Що застаріє першим: склад реєстру й номери версій сертифікатів (він оновлюється постійно), рівні в таблиці Ledger при зміні поколінь чипів, а також статус TROPIC01 — якщо Tropic Square піде на сертифікацію, вся логіка навколо нього зміниться.
FAQ
Як самому перевірити сертифікат чипа? Відкрити реєстр чинних сертифікатів на сайті Common Criteria і знайти запис за назвою мікросхеми (наприклад, ST33K1M5 або OPTIGA Trust M). У картці буде зазначено виробника, рівень з augmentation, країну схеми, що видала, дати видачі та закінчення строку, а також посилання на звіт про сертифікацію і Security Target — документ, де описано, що саме оцінювалося.
Що означають літери й цифри в позначеннях на кшталт ST33K1M5A B04 або P71? Це конкретна мікросхема й ревізія. Сертифікат завжди видається на певну ревізію, тому в реєстрі в однієї родини чипів буває кілька записів з різними датами. Виробники гаманців публічно не повідомляють, яка саме ревізія стоїть у вашій партії пристроїв.
Чи варто переплачувати за модель з EAL6+ замість EAL5+? Як аргумент безпеки — ні: планка аналізу вразливостей в обох щаблів однакова. Старші моделі зазвичай дорожчі не через рівень сертифіката, а через екран, корпус, зв’язок і зручність. Якщо різниця в ціні вмотивована саме «вищим EAL», це маркетинг, а не інженерія.
Чи бувають бюджетні гаманці із захищеним елементом? Так. Trezor Safe 3 коштує 59 доларів на офіційному сайті (ціна на 28 липня 2026 року) і несе той самий сертифікований за EAL6+ чип OPTIGA Trust M, що й удвічі дорожча Safe 5. Рівень чипа й ціна пристрою пов’язані слабко.
Що відбувається із сертифікатом, коли дослідники знаходять обхід? У класичній схемі сертифікат лишається чинним до закінчення строку: він фіксує результат оцінювання на момент перевірки. У європейській схемі EUCC порядок суворіший — при виявленні вразливості, що змінює оцінку потенціалу атаки, власник сертифіката зобов’язаний підготувати звіт про вплив і повідомити орган сертифікації, а сертифікат може бути призупинено або відкликано.
Чому на коробці пишуть CC, а не якусь іншу абревіатуру? CC — це Common Criteria, міжнародний стандарт. Існують і інші схеми: наприклад, французька CSPN — полегшена національна сертифікація з фіксованими строками й бюджетом оцінювання. Ledger свого часу отримував її на Nano S і Nano X. Різні схеми незіставні безпосередньо, і порівнювати «CC EAL5+» із сертифікатом іншої схеми за номером не можна.
Що важливіше за сертифікат, коли обираєш пристрій? Три речі. Перша — які операції реально виконуються всередині захищеного елемента, а які зовні. Друга — чи доступна документація й код прошивки для незалежної перевірки. Третя — як виробник поводився, коли в його продукті знаходили дірку: визнав і полагодив чи мовчав. Жодна з цих ознак у номер рівня не входить.
Якщо в пристрою немає захищеного елемента взагалі — це вирок? Ні, але це інший клас ризику. Без захищеного елемента ключі й PIN-код захищає лише основний мікроконтролер, який проєктується без розрахунку на лабораторну атаку. Для пристрою, який завжди лежить удома й не потрапляє до чужих рук, різниця може лишитися теоретичною; для пристрою, який ви возите із собою, вона цілком практична.


